Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 760/7045/18
провадження № 61-44790св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2018 року у складі судді Українця В. В. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Панченка М. М., Волошиної В. М., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на малолітню доньку в розмірі ј частини від усіх видів доходу ОСОБА_2 щомісячно, а також стягнути з відповідача аліменти за минулий час, починаючи з жовтня 2017 року.
Позов мотивовано тим, що у період перебування позивача з відповідачем у зареєстрованому шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 , яка знаходиться на утриманні ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги на утримання дитини та не приймає участі у її вихованні, позивач просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
РішеннямСолом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на доньку ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів ОСОБА_2, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 15 березня 2018 року, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, врахувавши обставини, визначені статтею 182 СК України, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на обов`язок батька утримувати дитину до досягнення нею повноліття, створювати необхідні передумови для її розвитку та забезпечувати організацію належного рівня життя.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2018 року без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, оскільки визначений розмір аліментів у повній мірі відповідає потребам та інтересам дитини, а також фінансовим можливостям батька.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У вересні 2018 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення судів в частині визначення максимального розміру стягнення аліментів відповідно до вимог частини п`ятої статті 183 СК України, доповнивши резолютивну частину рішення суду першої інстанції фразою: "але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку".
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судів попередніх інстанції не містить обмеження розміру аліментів, визначений частиною п`ятою статті 183 СК України, що має суттєве значення для подальшого виконання державним виконавцем судового рішення.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У червні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Незвіський Д. Я. подав до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, у якій просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що у суду касаційної інстанції відсутні повноваження доповнювати резолютивні частини судових рішень. Посилання відповідача на визначений частиною п`ятою статті 183 СК України прожитковий мінімуму на дитину відповідного віку застосовується лише у наказному провадженні.
У липні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відповідь на відзив, у якому вказав на те, що повноваження суду касаційної інстанції на зміну рішення судів попередніх інстанцій передбачені пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 760/7045/18 з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2019 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.