Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 638/13860/16-ц
провадження № 61-16115св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.
В обґрунтування позову зазначив, що перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2, який було розірвано 24 лютого 2015 року. Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу перебуває на його утриманні.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 травня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області
від 17 листопада 2015 року, з відповідача на його користь стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, починаючи з 07 квітня 2015 року. На виконання вказаного рішення, ним отримано виконавчий лист, який пред`явлено до примусового виконання в органи виконавчої служби.
Із квітня 2015 року відповідач не сплачувала аліменти, у зв`язку з чим виникла заборгованість за період з 07 квітня 2015 року по 30 вересня 2016 року та розрахована пеня в сумі 18 854,92 грн.
Крім того, перебуваючи на утриманні у позивача, ОСОБА_3 вступила до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна на контрактну форму навчання. Вартість навчання становить 1 976 грн на місяць, а за рік ним сплачено 19 760 грн.
З урахуванням уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд стягнути із відповідача на свою користь додаткові витрати на утримання дитини, яка продовжує навчання, а саме: вартість навчання за рік у розмірі 19 760 грн та по 1 976 грн щомісячно, починаючи з 01 вересня 2016 року по 30 червня 2019 року включно, а також пеню у зв`язку з невиплатою аліментів на утримання дочки в розмірі 18 854,92 грн
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2019 року, ухваленим у складі судді Омельченко К. О., позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі
9 880 грн та по 988 грн щомісячно, починаючи з 01 вересня 2016 року
по 30 червня 2019 року включно, за навчання у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 18 854,92 грн за невиплату аліментів відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявні додаткові витрати на дитину, викликані особливими обставинами, зокрема здійснення оплати за навчання в університеті. Факт наявності таких витрат суд першої інстанції вважав доведеним доказами, що містяться у матеріалах справи, а сплачені за навчання кошти додатковими витратами, на відміну від коштів, які присуджені позивачу на утримання дитини як аліменти.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у зв`язку з невиплатою аліментів на утримання дочки, суд першої інстанції виходив з того, що згідно відповідач належне виконувала рішення суду про сплату аліментів, грошові кошти систематично відраховувалися із її заробітної плати, а тому вважав відсутніми підстави для притягнення відповідача до відповідальності за прострочення сплати аліментів.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та стягнення судових витрат скасовано та відмовлено у задоволенні позову в цій частині.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір, сплачений при поданні апеляційної скарги, у розмірі 826,80 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та стягнення судових витрат, суд апеляційної інстанції виходив із того, що навчання у вищих навчальних закладах для здобуття професійної освіти не належить до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, а тому підстави, передбачені статтею 185 СК України, для стягнення додаткових витрат відсутні.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 пені за невиплату аліментів сторонами не оскаржувалось та судом апеляційної інстанції не переглядалось у відповідності до вимог статті 367 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
В частині вирішення позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів судове рішення в касаційному порядку не оскаржується, а тому з урахуванням положень статті 400 ЦПК України Верховним Судом не переглядається.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
29 серпня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 638/13860/16-ц передано
судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 638/13860/16-ц із суду першої інстанції.
У вересні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована помилковістю висновків суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині. Вважає, що стаття 185 СК України не містить виключного, вичерпного та остаточного переліку обставин, які відносяться до особливих, в кожному конкретному випадку суд повинен встановити наявність чи відсутність таких обставин. Крім того, апеляційний суд безпідставно надав перевагу одній правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду
від 26 вересня 2018 року у справі № 569/6838/15-ц, над іншою правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 501/5060/15-ц
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 вважала, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а оскаржене судове рішення ухвалене відповідно до вимог чинного законодавства. Судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин правильно застосовано норми матеріального права, при розгляді справи не було допущено порушення норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із 29 липня 1995 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова
від 24 лютого 2015 року.
Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 15 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2015 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частки із усіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття починаючи з 07 квітня 2015 року.