Постанова
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 628/853/16-ц
провадження № 61-20858св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна",
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна", яка підписана представником Міщенком Андрієм Леонідовичем, на рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 22 серпня 2016 року у складі судді Клімової С. В. та на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 06 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Гуцал Л. В., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Євролізинг Україна" (далі - ТОВ "Євролізинг Україна") про визнання правочину недійсним та застосування реституції.
Позов обґрунтовано тим, що29 червня 2015 року між ОСОБА_1 та
ТОВ "Євролізинг Україна" укладено договір фінансового лізингу № Д01033, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов`язання придбати предмет лізингу та передати його у користування позивачеві у строк та на умовах, визначених договором, а останній зобов`язувався сплачувати лізингові та інші платежі, передбачені договором, а також прийняти предмет лізингу в користування. Відповідно до пункту 1.1 договору, предметом фінансового лізингу за вказаним правочином є транспортний засіб, а саме: автомобіль Тойота Королла.
Пунктом 8.2 спірного договору передбачено, що укладаючи договір сторони погоджуються, що вартість предмета лізингу, на момент укладання договору, за цим договором становить 12 888,89 доларів США з урахуванням ПДВ, згідно обмінного курсу долара США до української гривні, на фактичну дату укладання даного договору. На дату укладання цього договору, згідно з обмінним курсом долара США до української гривні, гривневий еквівалент вартості предмета лізингу становить 290 000,00 грн з урахуванням ПДВ.
Позивач у момент укладання договору сплатила на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 90 000,00 грн в якості першого лізингового платежу за договором та вважала, що вказаний платіж є авансовим і складає 50% від вартості предмета лізингу. Проте, отримавши квитанцію на оплату наступного лізингового платежу, позивачеві повідомлено, що попередній платіж був здійснений в якості комісійної винагороди за укладання договору (так званий "Адміністративний платіж") і у випадку дострокового розірвання договору такий платіж, згідно з пунктом 12.1 договору поверненню не підлягає.
Унаслідок зміни обмінного курсу гривні до долару загальна вартість договору значно зросла, а тому є невигідною для лізингоодержувача, що на підставі Закону України "Про захист прав споживачів" свідчить про несправедливість умов договору.
Крім того, як на підставу визнання договору фінансового лізингу недійсним, ОСОБА_1 посилалася на відсутність нотаріального посвідчення правочину, що є порушенням норм законодавства, оскільки позивач, як сторона договору фінансового лізингу, є фізичною особою, а тому цей договір повинен бути обов`язково нотаріально посвідченим.
Посилаючись на зазначене, просила суд:
- визнати недійсним договір фінансового лізингу № ДО1033, укладений
29 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Євролізинг Україна";
- стягнути з ТОВ "Євролізинг Україна" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 90 000,00 грн, сплачені в якості першого лізингового платежу за спірним договором.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 22 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 06 грудня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір № Д01033 від 29 червня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Євролізинг Україна".
Стягнуто з ТОВ "Євролізинг України" на користь позивача 90 000,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що спірний договір фінансового лізингу укладений без додержання нотаріальної форми, за своєю природою не відповідає принципу добросовісності та рівності сторін у договорі, його положення в цілому містять істотний дисбаланс прав та обов`язків сторін договору на шкоду споживача, і є несправедливими, а тому відповідно до вимог частини першої статті 215, частини першої статті 203 ЦК України та статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" наявні правові підстави для визнання договору недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
27 грудня 2016 року ТОВ "Євролізинг України" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, яка підписана представником Міщенком А. Л., у якій просить скасувати рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 22 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області
від 06 грудня 2016 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили норми законодавства, що були застосовані до договору, зокрема, не звернули правової уваги на те, що спірні правовідносини врегульовані спеціальним законодавством - Законом України "Про фінансовий лізинг".
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суди дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для визнання договору недійсним, оскільки цивільно-правовий договір між сторонами було укладено після досягнення згоди щодо істотних умов правочину, а тому позивач усвідомлювала всі особливості і ризики, притаманні договору лізингу.
Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що сторони не погодили і не підписали Додаток № 3, в якому зазначається порядок сплати лізингових платежів, який, на думку судів, є істотною умовою договору, є передчасним, оскільки підписання цього додатку можливе на початку другого лізингового періоду, після сплати лізингоодержувачем необхідних платежів, у тому числі авансового, з укладанням акту прийому-передачі предмета договору.
Апеляційний суд помилково посилався на відсутність у ТОВ "Євролізинг України" ліцензії для надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, оскільки товариство отримало довідку про взяття на облік юридичної особи, видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а тому наявність ліцензії не є обов`язковою.
Крім того, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування до спірних правовідносин статей 628, 799 ЦК України, якими передбачено нотаріальне посвідчення договорів, є безпідставними, оскільки нотаріальне посвідчення договору фінансового лізингу може відбуватися у добровільному порядку за вимогою однієї зі сторін правочину.
Доводи інших учасників справи
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу подано не було.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2017 року зупинено виконання рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 22 серпня 2016 року до закінчення касаційного провадження.
Справу № 628/853/16-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК Україникасаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши всі аргументи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи
29 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ " Євролізинг Україна" укладено договір фінансового лізингу № Д01033, відповідно до умов якого лізингодавець взяв на себе зобов`язання придбати предмет лізингу та передати його у користування лізингоодержувачу у строк та на умовах, визначених договором, а останній зобов`язувався сплачувати лізингові та інші платежі, передбачені договором, а також прийняти предмет лізингу в користування. (а.с. 12-23).
Відповідно до пункту 1.1 договору предметом фінансового лізингу є транспортний засіб, зазначений у даному пункті та у специфікації (додаток №2 договору), а саме: автомобіль Toyota Corolla, комплектації Active (а.с. 12).
Згідно з пунктом 8.2 договору вартість предмета лізингу на момент укладання договору становить 12 888,89 доларів США з урахуванням ПДВ, згідно обмінного курсу долара США до української гривні, на фактичну дату укладання даного договору. На дату укладання договору відповідно до обмінного курсу долара США до української гривні, гривневий еквівалент вартості предмета лізингу становить 290 000,00 грн з урахуванням ПДВ
(а.с. 17).
Відповідно до пункту 10.4 договору у разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладання даного договору сторони домовилисяя та беруть на себе зобов`язання, до купівлі транспортного засобу підписати Додаток № 3 до даного договору із визначенням щомісячних лізингових платежів, які розраховуються із ціни транспортного засобу на момент купівлі та передачі транспортного засобу.
Пунктом 7 договору передбачено особливості страхування предмета лізингу та встановлено, що компанія страховика обирається саме лізингодавцем.
Відповідно до пункту 10.15 договору у разі відмови лізингоодержувача від підписання додаткової угоди та/або акту коригування вартості предмета лізингу, лізингодавець має право розірвати даний договір, після чого лізингоодержувач зобов`язаний повернути лізингодавцю предмет лізингу протягом 5( п`яти) календарних днів з моменту отримання від лізингодавця письмової пропозиції про зміну розмірів лізингових платежів, при цьому раніше сплачені лізингові платежі поверненню не підлягають.
Крім того, відповідно до пункту 12.1 спірного договору у випадку його розірвання за ініціативою лізингоодержувача, сплачений ним адміністративний платіж лізингодавцем поверненню не підлягає.
На виконання вищевказаного договору, 29 червня 2015 року ОСОБА_1 сплатила ТОВ "Євролізинг Україна" суму в розмірі 90 000,00 грн в якості авансового платежу за договором № Д01033 за транспортний засіб - автомобіль Тойота Королла, що підтверджується копією квитанції
від 29 червня 2015 року (а.с. 9).
Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду за результатом розгляду касаційної скарги та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України "Про фінансовий лізинг", Законом України "Про захист прав споживачів".