Постанова
Іменем України
07 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 753/14412/15-ц
провадження № 61-30314св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант- Авто" (далі- ПАТ "УСК "Гарант-Авто"),
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 липня 2017 року у складі судді Шклянки М. П. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Оніщук М. І., Шебуєва В. А., Українець Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та з урахуванням зміни розміру позовних вимог просив стягнути на свою користь суму завданої майнової шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу у розмірі 173 684, 97 грн, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля у розмірі 600, 00 грн, витрати на послуги автостоянки у розмірі 615, 00 грн, витрати на оплату правової допомоги у розмірі 4 000, 00 грн, моральну шкоду в розмірі 100 000, 00 грн та витрати по сплаті судового збору.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 14 лютого 2015 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю п`яти автомобілів, в результаті якої було пошкоджено належний йому транспортний засіб марки "Hyundai", державний номерний знак НОМЕР_1 .
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року особою, винною в настанні цієї дорожньо-транспортної пригоди, визнано відповідача, який керував автомобілем марки "Toyotа", державний номерний знак НОМЕР_2 .
Вартість матеріально збитку, завданого йому пошкодженням транспортного засобу "Hyundai", визначена у звіті № 3561/4 від 05 березня 2015 року та становить 270 211, 20 грн.
Також внаслідок пошкодження автомобіля йому довелось понести додаткові витрати, пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження в розмірі 600 грн, зберіганням пошкодженого автомобіля на автостоянці в розмірі 615 грн та оплатою витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн.
Крім того, йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із знищенням належного йому майна. Розмір моральної шкоди оцінений ним у 100 000 грн.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 липня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 173 684, 97 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою; витрати на оплату автотоварознавчого дослідження в розмірі 600 грн; витрати на послуги автостоянки в розмірі 615 грн та 20 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 194 899, 97 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що так як після дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача є фізично знищеним, останній має право на відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також на відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження, зберіганням пошкодженого автомобіля на автостоянці, і відповідач, як особа, винна у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язаний їх відшкодувати.
В той же час підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу суд першої інстанції не знайшов у зв`язку із відсутністю доказів їх понесення.
Крім того, з огляду на те, що позивач дійсно зазнав душевних страждань внаслідок знищення його майна і ця подія значною мірою відобразилась на його житті і здоров`ї, як фізичному так і психічному, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з нього 20 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням в частині відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 липня 2017 року в оскарженій частині залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, оскільки факт заподіяння позивачу моральних страждань знайшов своє підтвердження матеріалами справи.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_2, через свого представника ОСОБА_3, звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06 липня 2017 року в частині відшкодування моральної шкоди та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким у відшкодуванні моральної шкоди відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не надав належних доказів щодо наявності моральної шкоди, її розміру і відповідно необхідності її відшкодування, проте суди на зазначене не звернули уваги.
Також при вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суди не взяли до уваги скрутне матеріальне становище відповідача і визначаючи розмір моральної шкоди у 20 000 грн не обґрунтували його.
Рішення суду першої інстанції в іншій частині позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржувалося, а тому в касаційному порядку не переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її матеріали з Дарницького районного суду м. Києва.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
24 травня 2018 року справу № 753/14412/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.