Постанова
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 351/649/18
провадження № 61-13058св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараш А.А. (суддя-доповідач), Сімоненко В.М., Штелик С. П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач: Снятинський дитячий будинок-інтернат,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 20 березня 2019 року у складі судді Собка В.М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року у складі суддів: Бойчука І.В., Девляшевського В.А., Фединяка В.Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Снятинського дитячого будинку-інтернату про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що наказом голови ліквідаційної комісії Снятинського дитячого будинку-інтернату від 28 лютого 2018 року № 86-к вона була звільнена з посади соціального працівника Снятинського дитячого будинку-інтернату у зв`язку із його ліквідацією відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Підставою для звільнення було рішення Івано-Франківської обласної ради від 22 грудня 2017 року № 728-19/2017 "Про припинення Снятинського дитячого будинку-інтернату". За пунктом 5.2 цього рішення голова ліквідаційної комісії зобов`язаний забезпечити максимальне сприяння щодо працевлаштування працівників Снятинського дитячого будинку-інтернатувідповідно до чинного законодавства.
Позивачка з 1 жовтня 2017 року перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; її було попереджено про скорочення штату працівників у зв`язку з припиненням діяльності установи шляхом ліквідації. На звернення позивачки щодо її влаштування на роботу згідно з рішенням Івано-Франківської обласної ради відповідач відповіді не надав. При цьому у штаті Снятинського психоневрологічного інтернату та у Залучанському дитячому будинку є вакантні посади, які відповідач у порушення вимог законодавства та рішення ради їй не запропонував.
Посилаючись на те, що її звільнено з роботи з порушенням частини третьої статті 184 КЗпП України, оскільки відповідач не забезпечив працевлаштування позивачки, статті 47 КЗпП України, оскільки в день звільнення відповідач не видав їй належно оформлену трудову книжку та копію наказу про звільнення з роботи, крім того, неправомірні дії відповідача завдали їй моральних страждань та психологічного дискомфорту, позивачка просила визнати незаконним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії Снятинського дитячого будинку-інтернату від 28 лютого 2018 року № 86-к про звільнення ОСОБА_1 з посади соціального працівника Снятинського дитячого будинку-інтернату; поновити її на зазначеній посаді; відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 5 тис. грн; стягнути з відповідача понесені нею витрати за надання правової допомоги в розмірі 4 тис. грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 20 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що звільнення позивачки проведено з дотриманням вимог чинного законодавства; на час її звільнення у відповідача була відсутня можливість запропонувати їй наявні вакансії та роботи, які б остання могла виконувати за кваліфікаційним рівнем; при повній ліквідації підприємства, установи, організації дії з працевлаштування вивільненого працівника вчиняє державна служба зайнятості в силу частини четвертої статті 49-2 КЗпП України.
Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 20 березня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що під час звільнення ОСОБА_1 не було порушень трудового законодавства, оскільки відбулася повна ліквідація юридичної особи Снятинський дитячий будинок-інтернат, отже, відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді соціального працівника Снятинського дитячого будинку-інтернату; з огляду на масове звільнення працівників цієї установи у зв`язку з її ліквідацією, дії з працевлаштування позивачки повинна вчиняти державна служба зайнятості, яку належним чином повідомлено про звільнення працівників зазначеної установи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали цивільної справи № 351/649/18 із Снятинського районного суду Івано-Франківської області.
Згідно зі статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статей 40, 47, 49-2, 49-4, частини третьої статті 184, статті 235 КЗпП України, та порушенням норм процесуального права.
Зокрема, суди не врахували, що: профспілковий комітет Снятинського дитячого будинку-інтернату згоди на звільнення ОСОБА_1 не давав; ліквідатор не повідомив профспілковий комітет про ліквідацію установи у встановлений законом строк і порядок, а також не видав у день звільнення позивачці належно оформлену трудову книжку та копію наказу про звільнення з роботи, про що свідчить припис про усунення виявлених порушень інспектором праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 16 березня 2018 року; ліквідатор не довів до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці, що підтверджується відповіддю з Снятинської філії центру зайнятості; голова ліквідаційної комісії подав інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зазначивши, що підлягає звільненню один соціальний працівник, що не відповідає дійсності, оскільки на час ліквідації в закладі працювало два соціальних працівника - позивачка та інша особа, яка перебувала на декретному місці та була у подальшому влаштована на роботу.
Також суди грубо порушили процедуру оцінки доказів, зокрема, залишили поза увагою докази, які свідчать про невідповідність висновків суду обставинам справи, а саме покази у судовому засіданні свідка ОСОБА_2 - головного державного інспектора відділу з додержання законодавства про працю Управління Держпраці в Івано-Франківській області - про виявлені у березні 2018 року під час проведення інспекційного відвідування порушення закону при звільненні позивачки; також апеляційний суд посилається на протокол профспілкового комітету установи від 28 грудня 2017 року № 3, який є підробленим.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Під час розгляду справи суди встановили, що ОСОБА_1 27 травня 2016 року прийнята на роботу на посаду соціального працівника Снятинського дитячого будинку-інтернату.
На підставі рішення Івано-Франківської обласної ради від 22 грудня 2017 року № 728-19/2017 "Про припинення Снятинського дитячого будинку-інтернату" припинено Снятинський дитячий будинок-інтернат шляхом його ліквідації (а.с. 51-54).
Наказом Снятинського дитячого будинку-інтернату від 28 грудня 2017 року ОСОБА_1 та інших працівників персонально попереджено про наступне звільнення з посади через два місяці від дня попередження згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України (а.с. 59, 61-65); список попереджених працівників подано до Снятинської районної філії Івано-Франківського центру зайнятості.
Наказом голови ліквідаційної комісії Снятинського дитячого будинку-інтернату від 28 лютого 2018 року № 86-к ОСОБА_1 звільнена з посади соціального працівника у зв`язку з ліквідацією Снятинського дитячого будинку-інтернату відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Згідно з актом комісії Снятинського дитячого будинку-інтернату від 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 відмовилася від підпису про ознайомлення з наказом про звільнення з роботи та відмовилася від поставлення підпису у реєстрації трудових книжок. Однак трудову книжку отримала.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Частиною п`ятою статті 111 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.
У пункті 1 частини першої статті 40 КЗпП України зазначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до частини третьої статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням.