Постанова
Іменем України
13 вересня 2019 року
м. Київ
справа №607/11477/17
провадження № 61-6008св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 листопада 2018 року у складі головуючого судді: Дзюбич В.Л. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року у складі суддів: Ходоровський М.В., Гірський Б. О., Бершадська Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
1.Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 .
Позов мотивовано тим, що з 01 вересня 2007 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2, від якого мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . 11 червня 2011 року шлюб між ними розірвано згідно рішення суду. Після розірвання шлюбу відповідач самоусунувся від участі у вихованні дитини, не відвідує доньку та не спілкується із нею, окрім аліментів не надає будь-якої іншої допомоги на утримання дитини, жодного разу не передав доньці подарунків на день народження чи інші свята, не відвідував дитину у дошкільному навчальному закладі та школі та не цікавився її життям та успіхами, не брав участі у святкових ранках та батьківських зборах. Відповідач не дбає про духовний, моральний та фізичний розвиток доньки, не надає коштів на лікування, коли дитина хворіє та її реабілітацію, тобто взагалі не виконує своїх батьківських обов`язків.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01 листопада 2018 року, залишене без змін поставною Тернопільського апеляційного суду від 15 лютого 2019 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покладено на орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Житомирської міської ради контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто із ОСОБА_2 в дохід держави 640 грн. судового збору.
Відмовляючи у задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_2 батьківських права та постановляючи рішення про попередження ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання доньки ОСОБА_6 суд першої інстанції, з висновками якими погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки ОСОБА_6, однак позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов`язки. При цьому суди прийняли до уваги характер винної поведінки батька, яка зумовлена напруженими стосунками, що виникли між ним та матір`ю дитини і її рідними та небажанням через постійні сварки та конфлікти, що виникають під час їх зустрічей, травмувати доньку, а також судами прийнято до уваги особу відповідача - сплату ним аліментів, бажання налагодити стосунки із донькою та приймати активну участь у її вихованні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 листопада 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року, в якій просить судові рішення скасувати та її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої та апеляційної інстанції застосувавши міжнародні правові акти зробили невірні висновки, оскільки дев`ятирічна дитина - ОСОБА_7 потребує любові та розуміння батька, однак, той свідомо, ще до їхнього розлучення, припинив будь-яке спілкування зі своєю малолітньою дитиною, якій на той час не виповнилося і двох років.
Висновок суду про те, що після розірвання шлюбу між сторонами склались напружені стосунки, внаслідок чого відповідач не відвідував свою доньку, не спілкувався із дитиною та не брав участі у її вихованні, є необґрунтований, так як відповідачу ніхто не забороняв відвідувати свою доньку, спілкуватися із нею та брати участь у її вихованні. Проживання батька дитина на відстані 300 км від неї також не є перешкодою для спілкування з нею. Посилання в судових рішеннях на ту обставину, що відповідач регулярно сплата аліментів через бухгалтерію органу, у якому працює та відсутність заборгованості по платежах, не свідчить про будь-які досягнення відповідача, який жодних додаткових витрат, що пов`язані з розвитком здібностей дитини, на себе не бере
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01 вересня 2007 року від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 червня 2011 року шлюб між сторонами розірвано, неповнолітню доньку ОСОБА_3 залишено проживати разом із матір`ю та стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття (а.с. 11).
Як встановлено судами, після розірвання шлюбу між сторонами склались напружені стосунки, внаслідок чого відповідач не відвідував свою доньку, не спілкувався із дитиною та не брав участі у її вихованні.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування затвердженого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №593 від 06 червня 2018 року ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини не чинить перешкод у спілкуванні батька із донькою, проте ОСОБА_2 окрім зобов`язань по сплаті аліментів, іншої участі в утриманні та вихованні дитини не бере, не виявляє бажання бачитись та спілкуватись із донькою та фактично втратив з дитиною родинні зв`язки, оскільки з часу розлучення з матір`ю дитини з донькою не бачиться, не вітає її зі святами та не передає подарунків. Згідно вищеозначеного, орган опіки та піклування надав висновок про те, що доцільно позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.