Постанова
Іменем України
13 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 2-400/11
провадження № 61-5522св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",
відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
позивач за іншим (об`єднаним) позовом - ОСОБА_1,
відповідач за іншим (об`єднаним) позовом- Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
треті особи за іншим (об`єднаним) позовом- ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року в складі суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та історія справи
У вересні 2010 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до суду з позовом, в якому просило з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 128 410,17 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15 червня 2011 року становило 1 023 878,48 грн.
На обґрунтування позову банк посилався на те, що 12 липня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 100 000,00 доларів США на строк до 12 липня 2017 року зі сплатою 13,2 % річних за користування кредитом. Того ж дня на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 його зобов`язань, що виникли із кредитного договору. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач умови договору не виконував, кредит та відсотки у повному обсязі не сплачував, у зв`язку із чим утворилася заборгованість.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05 серпня 2015 року заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 серпня 2011 року скасовано і призначено справу до розгляду.
У вересні 2013 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернувся в суд з окремим позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просив визнати недійсними договір про надання споживчого кредиту від 12 липня 2007 року та договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л. М., зареєстрований в реєстрі за №3280.
Позовні вимоги мотивував тим, що кредитний договір є нікчемним, оскільки ОСОБА_1 не укладав цей договір і не підписував його, що підтверджується результатами судово-почеркознавчої експертизи.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним правочинів задоволено, визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту від 12 липня 2007 року та визнано недійсним договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л. М., зареєстрований в реєстрі за №3280.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2015 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2015 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
15 вересня 2015 року протокольною ухвалою замінено позивача ПАТ "УкрСиббанк" на правонаступника ТОВ "Кей-Колект".
Цивільну справу за позовом ТОВ "Кей-Колект" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу об`єднано із цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання недійсними договору про надання кредиту та договору іпотеки в одне провадження.
У серпні 2017 року представник ОСОБА_1 подав заяву про зміну підстав позову, відповідно до якої позивач просив визнати недійсними договори на підставі того, що вони не відповідають вимогам статті 203, 25, 216 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, що є предметом перегляду
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року в задоволенні позовних вимог ТОВ "Кей-Колект" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "Кей-Колект" про визнання недійсними договорів задоволено. Визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту від 12 липня 2007 року та визнано недійсним договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М., зареєстрований в реєстрі за №3280. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з положень статей 203, 215-216 ЦК України а саме, що ОСОБА_1 наведено достатньо доказів на підтвердження того, що оспорюваний кредитний договір він не підписував, тобто свого волевиявлення на його укладення не виявляв. Отже, оскільки недійсність правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, суд вважав, що і договір іпотеки повинен бути визнаний недійсним, а первісний позов не може бути задоволено.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року апеляційні скарги ТОВ "Кей Колект" та ПАТ "УкрСиббанк" задоволено, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ "Кей-Колект" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кей-Колект" заборгованість за кредитним договором від 12 липня 2007 року в розмірі 128 410 доларів США. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "Кей-Колект" про визнання недійсними договорів відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції не з`ясував усіх обставин справи всебічно, не оцінив усі надані сторонами докази в їх сукупності, в тому числі ті, які підтверджують наявність між сторонами кредитних правовідносин, надавши перевагу лише висновку судово-почеркознавчої експертизи, який у розумінні вимог статті 110 ЦПК України не є беззаперечним доказом, оскільки не має заздалегідь встановленої сили, у зв`язку із чим дійшов помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та відмову в задоволенні позову ТОВ "Кей Колект". При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на те, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо недійсності кредитного та іпотечного договорів, всупереч висновкам касаційного суду, які мають враховуватись судами при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин, взято за основу висновок експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 15 липня 2014 року № 4561/4562/14-32, яким встановлено, що підпис в кредитному договорі не належить ОСОБА_1, при цьому не перевірено чи здійснювалось ОСОБА_1 погашення кредиту та чи вносились поточні платежі, не надано оцінки заявам, з яким ОСОБА_1 звертався до банку, що й призвело до передчасного та помилкового висновку про задоволення вимог щодо визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 визнано необґрунтованими, заява про застосування позовної давності апеляційним судом не розглядалася.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно оцінив докази у справі, що призвело до неправильного встановлення обставини, які мають значення для справи, визначення правовідносин, що склалися між сторонами, та, відповідно, потягло за собою ухвалення неправомірного рішення.
Доводи інших учасників справи.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подачу відзивів та письмових пояснень по суті касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Під час розгляду справи суди установили, що 12 липня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11182653000.
Відповідно до умов цього договору банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 100 000, 00 доларів США на строк до 12 липня 2017 року зі сплатою 13, 2 % річних.
На виконання зобов`язань за цим кредитним договором в цей же день між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання зобов`язалася перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту від 12 липня 2007 року.
Того ж дня між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки № 58789, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, відповідно до якого іпотекодавці передали в іпотеку нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 березня 2014 року було призначено почеркознавчу експертизу, на розгляд якої постановлено питання: чи був виконаний підпис власноруч ОСОБА_1 на Договорі про надання споживчого кредиту №11182653000.
Відповідно до Висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 15 липня 2014 року № 4561/4562/14-32 підписи від імені ОСОБА_1, що містяться на договорі про надання споживчого кредиту від 12 липня 2007 року, виконані рукописним способом кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням його підпису.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року призначено ще одну судово-почеркознавчу експертизу.
13 травня 2017 року судовий експерт КНДІСЕ надіслав на адресу суду повідомлення про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції установив, що у 2010 році ОСОБА_1 звертався до суду з позовом, в якому просив зобов`язати АКІБ "УкрСиббанк" внести зміни до кредитного договору від 12 липня 2007 року.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 вересня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2011 року, позов ОСОБА_1 в цій справі залишено без задоволення.
Під час розгляду цієї справи ОСОБА_1 не заперечувався факт укладення спірного кредитного договору, а навпаки він особисто підтверджував факт його укладення та просив, зокрема, зобов`язати АКІБ "УкрСиббанк" внести зміни в цей договір шляхом укладення Додаткової угоди, а також розробити новий графік погашення кредиту та процентів за його користування, визначити нікчемними деякі пункти договору кредиту, що було зумовлено неможливістю ОСОБА_1 сплачувати кредит у зв`язку з всесвітньою фінансовою кризою, а не договір в цілому.
Крім того, суди установили, що ОСОБА_1 вносив кошти на погашення кредитної заборгованості та сплачував проценти за користування кредитом за спірним кредитним договором з серпня 2007 року до січня 2009 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.