ПОСТАНОВА
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №820/1199/16
адміністративне провадження №К/9901/12741/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/1199/16
за позовом Селянського (фермерського) господарства (далі - СФГ) "ЛАН" до Виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Виконавча дирекція відділення Фонду соцстрахування, Фонд соцстрахування, відповідно), правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Харківській області про скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою СФГ "ЛАН"
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016, ухвалену у складі головуючого судді Панченка О.В. та
ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Філатова Ю.М., суддів Калиновського В.А., Бенедик А.П., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 10.03.2016 СФГ "ЛАН" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчої дирекції відділення Фонду соцстрахування від 21.10.2015 №105-03-04.
Позов обґрунтовано тим, що оспорюване рішення відповідача прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, яке регулює підстави та порядок призначення допомоги працюючим громадянам, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я, чим порушено законні права та інтереси СФГ "ЛАН" як добросовісного суб`єкта господарювання, який своєчасно сплачує всі податки та внески, передбачені чинним законодавством.
2. Харківський окружний адміністративний суд постановою від 16.05.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 12.08.2016 СФГ "ЛАН" звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.08.2016 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
5. 23.09.2016 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшли заперечення на вказану касаційну скаргу, в яких Виконавча дирекція відділення Фонду соцстрахування просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані СФГ "ЛАН" судові рішення - без змін.
6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. У справі, яка розглядається суди встановили, що відповідно до картки страхувальника - юридичної особи або суб`єкта без права юридичної особи СФГ "ЛАН" перебуває на обліку в Вовчанській міжрайонній виконавчій дирекції відділення Фонду соцстрахування, персональний код страхувальника 630460000147 .
СФГ "ЛАН" 23.02.2015 подало до робочого органу Фонду соцстрахування заяву-розрахунок, в якій просило Фонд соцстрахування здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_1, згідно із листком непрацездатності серії АГР №160951, період непрацездатності з 20.01.2015 по 16.02.2015 за рахунок коштів Фонду соцстрахування в розмірі 12 614,40 грн.
На підставі поданої позивачем заяви-розрахунку, робочим органом Фонду соцстрахування 18.03.2015 профінансовано суму матеріального забезпечення застрахованим особам згідно з вказаною заявою-розрахунком в сумі 12 614,40 грн., що підтверджується банківською випискою.
Відповідно до плану-графіку проведення перевірок страхувальників на III квартал 2015 року, затвердженого наказом від 19.06.2015 № 91-ос, та направлення від 14.09.2015 №160 спеціалістом Фонду соцстрахування проведено планову перевірку по коштах Фонду соцстрахування СФГ "ЛАН" за період з 01.10.2011 по 30.06.2015.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 02.10.2015 №178, яким зафіксовано порушення: статті 19, статті 30 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-ХІV); статті 4, статті 48, частини другої статті 50 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (який діяв до 01.01.2015; далі - Закон № 2240-ІІІ).
В ході перевірки встановлено, що комісією із соціального страхування СФГ "ЛАН" безпідставно призначена допомога по тимчасовій непрацездатності, а бухгалтерією позивача нарахована і виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності серії АГР № 160951, виданому ОСОБА_1, який є головою СФГ "ЛАН", з 20.01.2015 по 16.02.2015 за рахунок коштів Фонду соцстрахування на загальну суму 12 641,40 грн.
Крім того, в акті зафіксовано, що СФГ "ЛАН" у 2011 - 2013 роках безпідставно видано голові СФГ "ЛАН" ОСОБА_1 . три дитячі новорічні подарунки за рахунок коштів Фонду соцстрахування на загальну суму 67,80 грн. Отже, за висновками перевірки позивачем, в перевіреному періоді, неправомірно використано коштів Фонду соцстрахування на загальну суму 12 709,20 грн.
Позивач не погодившись з актом перевірки від 02.10.2015 №178 подав до відповідача скаргу, в якій СФГ "ЛАН" просило анулювати акт перевірки у зв`язку з невідповідністю його висновків реальним подіям та фактам.
21.10.2015 відповідачем ухвалено рішення №105-03-04крв про повернення коштів Фонду соцстрахування та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яким визначено суму неправомірно витрачених коштів, які підлягають поверненню до Фонду соцстрахування у розмірі 12 709,20 грн та вирішено застосувати до СФГ "ЛАН" фінансові санкції в таких розмірах: штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів - 6320,70 грн (50% від суми неправомірно витрачених коштів).
Листом від 21.10.2015 №1875-07-12 відповідач повідомив позивача, що його заперечення не підлягають задоволенню та даним листом направив згадане вище рішення про повернення коштів Фонду соцстрахування.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, СФГ "ЛАН" оспорило його спочатку в позасудовому порядку, а потім звернулося до суду з даним позовом
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що отримання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду соцстрахування можливе застрахованою особою, тобто працівником підприємства, установи чи організації, лише під час перебування у трудових відносинах зі страхувальником, тобто роботодавцем. Проте, головою СФГ "ЛАН" не було укладено договір про добровільну участь у загальнообов`язковому державному соціальному страхуванні, і тому він не набув права на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду соцстрахування.
При цьому суди вказали на те, що сплата ОСОБА_1 страхових внесків в повному обсязі не дає останньому законного та беззаперечного права на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду соцстрахування, за відсутністю двох юридичних фактів: сплати єдиного внеску та наявності укладеного договору про добровільну участь у загальнообов`язковому державному соціальному страхуванні.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що позивач є самостійним платником внесків до Фонду соцстрахування та здійснює страхові внески як щодо найманих працівників так і щодо своїх членів, тому на момент нарахування та отримання допомоги по тимчасовій втраті непрацездатності за рахунок Фонду соцстрахування на загальну суму 12 641, 40 грн по листку непрацездатності, виданому ОСОБА_1 з 20.01.2015 по 16.02.2015, ОСОБА_1 був застрахованою особою в розумінні Закону № 2240-ІІІ, оскільки брав участь у соціальному страхуванні у зв`язку з тимчасовою втратою працездатністю та сплачував соціальні внески у передбаченому законодавством порядку та обсязі.
12. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач вказав на те, що ОСОБА_1 не скористався правом на добровільну сплату єдиного внеску та на день настання тимчасової непрацездатності та отримання соціальних послуг не був зареєстрований в Фонді соцстрахування як страхувальник на добровільних засадах, та не мав права на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
14. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. На час виникнення спірних відносин правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначав Закон № 1105-ХІV відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
16. Згідно із пунктами 8 та 9 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105-ХІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом.
17. До 01.01.2015 правові, організаційні та фінансові основи загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності визначались Законом № 2240-ІІІ.
18. Частиною першою статті 6 Закону № 2240-ІІІ було визначено, що загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають:
особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;
члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
19. Особи, зазначені у частинах другій і третій статті 6 Закону № 2240-ІІІ згідно із пунктом 2 частини першої статті 5 Закону № 2240-ІІІ беруть участь у страхуванні у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на добровільних засадах і на підставі частини третьої статті 6 цього Закону мають право на матеріальне забезпечення та страхові послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соцстрахування.