ПОСТАНОВА
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №804/11564/15
адміністративне провадження №К/9901/8004/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 804/11564/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Сімферопольський вино-коньячний завод" до Державної служби інтелектуальної власності України, третя особа - Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності", про скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Державної служби інтелектуальної власності України
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2015, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Борисенка П.О., суддів Ніколайчук С.В., Віхрової В.С. та
ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Добродняк І.Ю., суддів Бишевської Н.А., Семененка Я.В., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 26.08.2015 ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" звернулось до суду з позовом, в якому просило:
визнати заявку від 08.05.2014 № m201406445 про реєстрацію знака для товарів та послуг такою, що відповідає вимогам правової охорони;
визнати протиправним рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 03.08.2015 № 24534/3 про відмову в реєстрації знаку за заявкою ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" № m201406445;
скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 03.08.2015 № 24534/3 про відмову в реєстрації знаку за заявкою ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" № m201406445;
зобов`язати Державну службу інтелектуальної власності України видати рішення про реєстрацію знака для товарів та послуг за заявкою ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" № m201406445;
- зобов`язати Державну службу інтелектуальної власності України зареєструвати знак за заявкою ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" № m201406445.
Позов обґрунтовано тим, що заявлений на реєстрацію знак для товарів і послуг (клас 33 "алкогольні напої") являє собою комбіноване позначення, яке складається зі словесної частини "Дрєвнє Києвская " та зображення (далі - "Дрєвнє Києвская + зображення"), яке містить фрагмент, що схожий на зображення, представлене на гравюрі 1 половини 1880-х років Церкваі Спаса на Берестові. Позначення, що реєструється за заявкою позивача № m201406445 в якості знаку для товарів та послуг не є таким, що схоже настільки, що його можна сплутати з іншими комбінованими і словесними знаками. Позивач посилався на наявність в Україні двох свідоцтв на знаки для товарів і послуг "ДРЕВНЬО КИЇВСЬКА" та "ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА", свідоцтва які не лише втратили розрізняльну здатність, а й стали оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуг або особи, яка виробляє товар (надає послугу). Зазначив, що протягом останніх трьох років виробництво та продаж алкогольних напоїв з використанням знаків для товарів і послуг за свідоцтвом від 30.06.1994 № 6386 та свідоцтвом від 15.08.2006 №64998 не здійснюється.
Також позивач зазначив, що заявлений на реєстрацію знак для товарів і послуг не порушує публічний порядок, оскільки жодним нормативно-правовим актом не визначено, що зображення об`єкта культурної спадщини, який знаходиться на території України та охороняється державою, є порушенням публічного порядку. Крім того, відповідачем вже були зареєстровані знаки для товарів і послуг в класі 33 "алкогольні напої", зображення на яких є пам`ятниками архітектури національного значення та охороняються державою (свідоцтва № 22889 та № 169178).
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 17.09.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016, задовольнив позовні вимоги.
3. 01.07.2016 Державна службу інтелектуальної власності України звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016, а справу № 804/11564/15 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.07.2016 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. У справі, яка розглядається суди встановили, що 08.05.2014 позивачем подано заявку про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні № m201406445.
Згідно із даною заявою на реєстрацію заявлено в якості знаку для товарів:
комбіноване позначення (мовою оригіналу) " Древне Киевская Drevne Kievska Древньо Київська", що призначено для ідентифікації товарів фірми в якості знака для товарів і послуг (клас 33 "алкогольні напої");
графічна частина являє собою стилізоване зображення храму;
словесна композиція являє собою позначення " Древне Киевская ", виконане літерами кирилиці, позначення "Drevne Kievska", виконане літерами латинської абетки та позначення " Древньо Київська", також виконане літерами кирилиці.
22.05.2015 Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Укрпатент) направило позивачу мотивоване повідомлення № 13336 про можливу відмову у реєстрації знаку за заявкою № m201406445 відносно усього переліку товарів і/або послуг.
На вищевказане повідомлення від 22.05.2015 № 13336 позивачем направлено Державній службі інтелектуальної власності України та Укрпатенту заперечення, які отримані відповідачем та третьою особою 01.07.2015.
Укрпатентом складено висновок про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи від 03.08.2015 № 24534/3.
У зазначеному вище висновку міститься відмітка про його затвердження Держслужбою інтелектуальної власності України та набрання висновком статусу рішення про відмову в реєстрації знака.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позначення за заявкою позивача № m201406445 в якості знаку для товарів та послуг не є таким, що схоже настільки, що його можна сплутати зі знаками за свідоцтвом від 30.06.1994 № 6386 та свідоцтвом від 15.08.2006 №64998. При цьому, ані Закон України від 15.12.1993 № 3689-XII "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ані Правила складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені Наказом Держпатенту України від 28.07.1995 № 116 не наводять визначення "знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що в порушення приписів статей 7, 10, 11 КАС України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) суди першої та апеляційної інстанції не вжили всіх передбачених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин справи, в тому числі не забезпечили дотримання принципу змагальності та рівності сторін, оскільки фактично позбавили відповідача можливості в межах розумних строків підготувати та надати матеріали і заперечення та можливість їх направлення поштою заздалегідь до призначених дат судових засідань, враховуючи територіальне знаходження відповідача у м. Києві, а судів - в м. Дніпропетровськ. Також суди попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень на власний розсуд встановили обставини, з`ясування яких потребує спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності, зокрема, суди самостійно встановили несхожість порівнюваних позначень та відповідність позначення принципам моралі, тим самим порушивши приписи статті 81 КАС України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій).
Крім того, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, зобов`язав відповідача зареєструвати знак за заявкою позивача № m201406445, тим самим втрутився в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач. Тоді як спірне рішення відповідача є обґрунтованим, а відмова в наданні правової охорони позначенню за заявкою № m201406445 як такому, що суперечить частині першій статті 5 та частині третій статті 6 Закону № 3689-XII, тобто публічному порядку та принципам моралі, та є схожим з раніше зареєстрованими знаками, є правомірною і законною.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої інстанції та суд апеляційної інстанції керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
10. Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
11. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.