ПОСТАНОВА
Іменем України
08 жовтня 2019 року
Київ
справа №814/726/16
касаційне провадження №К/9901/26964/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 (суддя Марич Є.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 (головуючий суддя - Зуєва Л.Є., судді: Шевчук О.А., Федусик А.Г.) у справі №814/726/16 за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Каро" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Каро" у квітні 2016 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про зобов`язання скласти та надати акт або довідку про результати проведення документальної планової виїзної перевірки позивача.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 07.06.2016 позовні вимоги задовольнив.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.09.2016 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 залишив без змін.
Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 45 Господарського кодексу України, статті 115 Господарський процесуальний кодекс України, статей 128, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, зазначає, що питання складення довідки або ж акта за наслідками проведення перевірки належить до дискреційної компетенції податкового органу.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Головним управлінням ДФС у Миколаївській області видано наказ від 04.03.2016 № 129 щодо призначення проведення з 15.03.2016 документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015. Установлено строк такої перевірки тривалістю у 10 робочих днів.
Співробітниками Головного управління ДФС у Миколаївській області 15.03.2016 на підставі вказаного наказу від 04.03.2016 № 129 розпочато проведення такого контрольного заходу.
Приватне підприємство ВКП "Каро" надавало податковому органу документи для проведення перевірки, про що складено описи та акти приймання-передачі від 16.03.2016, 17.03.2016, 18.03.2016, 21.03.2016 - 24.03.2016.
Такі документи повернуто позивачу після опрацювання.
Головним управлінням ДФС у Миколаївській області видано наказ від 25.03.2016 № 182, згідно з яким перенесено термін проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства "ВКП "Каро" з 28.03.2016 до дати усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.
В обґрунтування підстав для перенесення терміну проведення перевірки відповідач посилався на те, що оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансову та статистичну звітність передано Приватним підприємством "ВКП "Каро" до Господарського суду Миколаївської області на виконання ухвали цього суду від 02.03.2016 у справі № 915/1729/15.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що посадовими особами Головного управління ДФС у Миколаївській області було проведено документальну виїзну перевірку, в межах якої досліджено ряд наданих позивачем бухгалтерських документів, які лише після опрацювання відповідачем були направлені до Господарського суду Миколаївської області.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.
Таким чином, Податковим кодексом України встановлено повноваження контролюючого органу оформити встановлені за наслідками перевірки результати у вигляді акта (у разі виявлення порушень) або довідки (у випадку невстановлення допущення порушень).
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Враховуючи викладене, повноваження податкового органу щодо фіксації результатів проведення перевірки має дискреційний характер та залежить від вістановлення/невстановлення за наслідками такого контрольного заходу факту вчинення порушень.
У справі, що розглядається, позивачем заявлено позов про зобов`язання Головного управління ДФС у Миколаївській області скласти та надати акт або довідку про результати проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Каро". Тобто, фактично вимоги зводяться до зобов`язання відповідача оформити результати проведеного контрольного заходу, що є дискреційним повноваженням контролюючого органу, у здійснення якого суд не може втрутитись.