1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



16 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/13781/15

адміністративне провадження №К/9901/9619/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/13781/15

за позовом ОСОБА_1

до Управління державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області

про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Василенка Я.М, суддів: Кузьменка В.В., Шурка О.І.),



ВСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд з позовом до Управління державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (далі - УДПС України в м. Києві та Київській області, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ №1 о/с-пр від 12.01.2015 по особовому складу, яким звільнено позивача згідно з Положеннями про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас з посади оперуповноваженого оперативного відділу Бучанської виправної колонії №85 на підставі пункту 64 "а" (за віком);

- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Бучанської виправної колонії №85 з 13.01.2015;

- стягнути з Бучанської виправної колонії №85 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.01.2015 по день поновлення на посаді.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що звільнення ОСОБА_1 є незаконним та таким, що порушує процедуру та порядок його звільнення, а оскільки підставами захисту порушеного права звільненої особи може бути не тільки звільнення без законних підстав, а й порушення його проведення, то наказ відповідача від 12.01.2015 № 1 о/с-пр підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2015 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем вжито всіх заходів щодо зазначення правильної підстави звільнення позивача із займаної посади шляхом прийняття наказу від 12.01.2015 № 1 о/с-пр, що також не заперечується позивачем у позовній заяві, а тому суд першої інстанції приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2015 - скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до УДПС України в м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Бучанської виправної колонії № 85 з 13.01.2015 по 17.06.2015.

Зобов`язано УДПС України в м. Києві та Київській області винести наказ про звільнення ОСОБА_1 з 17.06.2015 та внести відповідний запис до трудової книжки.

Стягнуто з Бучанської виправної колонії № 85 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.01.2015 по 17.06.2015 в розмірі 19 094, 15 грн.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2015 залишено без змін.

6. Апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

7. Апеляційний суд зазначив, що Позивач на день звільнення досяг граничного віку перебування на службі - 47, 5 років та мав вислугу років у календарному обчисленні 20 років 02 місяці 07 днів, пільгову 10 місяців 08 днів, загальна вислуга - 21 рік 00 місяців 15 днів, а тому у відповідача було право звільнити ОСОБА_1 з займаної посади за віком.

8. Окрім того, суд апеляційної інстанції наголосив, що трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.

В порушення вимог норм, чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, відповідачем не було видано трудову книжку позивачу у день звільнення, також, не надано жодних доказів, що б підтверджували факти вчинення відповідачем дій, спрямованих на отримання позивачем трудової книжки у день звільнення.

9. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Бучанської виправної колонії № 85 з 13.01.2015 підлягає частковому задоволенню, а саме позивача слід поновити на посаді оперуповноваженого оперативного відділу Бучанської виправної колонії № 85 з 13.01.2015 по 17.06.2015 (день отримання позивачем трудової книжки).

При цьому, на виконання ч. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників відповідач зобов`язаний винести новий наказ про звільнення, в якому зазначити, що датою звільнення є 17.06.2015 та внести відповідний запис до трудової книжки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. У січні 2018 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області, яка 25 січня 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

11. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2015 залишити в силі.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.

12.1. Відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції є незаконним.

Скаржник вказує, що позивач в судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанцій зазначав та не заперечував, що йому вчасно було повідомлено про звільнення в усній формі, що в свою чергу підтверджує, що право позивача на ознайомлення з наказом та отримання трудової книжки порушено не було.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції надана об`єктивна оцінка дій відповідача та дій позивача, в повному обсязі досліджені письмові та усні пояснення сторін, що призвело до правильного вирішення справи.

Крім того, суд першої інстанції дійшов до вірних висновків що підстава для звільнення позивача була правильно обрана відповідачем.

13. Позивач надіслав до суду пояснення на касаційну скаргу в яких просив відмовити відповідачу в задоволенні касаційної скарги та залишити постанову суду апеляційної інстанції в силі як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права та на підставі всебічно досліджених обставин справи.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області від 12.01.2015 року №1 о/с-пр на підставі подання начальника Бучанської виправної колонії (№85) підполковника внутрішньої служби Домбровського Є.С., звільнено згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас за п. 64 "а" (за віком) майора внутрішньої служби Горбача С.С. (У-039649), оперуповноваженого (по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів) оперативного відділу Бучанської виправної колонії (№85).

15. Як наголошує позивач, він вважає незаконною саме процедуру прийняття оскаржуваного наказу, посилаючись на те, що йому не надано можливості у встановленому законодавством порядку ознайомитись з наказом про звільнення та отримання трудової книжки, позбавлено використати відпустку та пройти медичний огляд.

16. Так, заявою від 08.06.2015 року позивач звертався до начальника Бучанської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області про видачу трудової книжки, оскільки співробітниками кадрового забезпечення з проханням ознайомити його з наказом про його звільнення та видачу трудової книжки були проігноровані.

17. Як встановлено судами, відповідачем листом на адресу ОСОБА_1 направлено трудову книжку, яку він отримав 17.06.2015 року.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

19. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Предметом спору в справі, що розглядається, є порушення відповідачем процедури та порядку звільнення позивача з УДПС України в м. Києві та Київській області.

21. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про міліцію" (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29.07.199 (далі - Положення 114) визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки.


................
Перейти до повного тексту