ПОСТАНОВА
Іменем України
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №809/307/16
касаційне провадження №К/9901/26491/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2016 (суддя Кафарський В.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 (головуючий суддя - Богаченко С.І., судді: Рибачук А.І., Старунський Д.М.) у справі № 809/307/16 (876/4891/16) за позовом Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС, третя особа: Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.03.2016 № 0000134100/3524 та від 17.03.2016 № 0000124100/28-06-41/3525.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 27.05.2016 позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.09.2016 залишив постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2016 без змін.
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 31.1 статті 31, пункту 54.1 статті 54, пункту 57.1 статті 57, пункту 87.9 статті 87, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
При цьому наголошує на тому, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС проведено камеральну перевірку Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" з питань дотримання вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 30.08.2015 по 28.12.2015, за результатами якої складено акт від 25.02.2016 № 3/28-06-41/00131564.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з порушенням термінів сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 30.08.2015 по 28.12.2015.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 17.03.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000134100/3524, відповідно до якого застосовано штраф у розмірі 1538308,83 грн.; № 0000124100/28-06-41/3525, відповідно до якого застосовано штраф у розмірі 404200,40 грн.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій встановили, що сплачені суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно з поданими деклараціями за період з 30.08.2015 по 28.12.2015 податковим органом зараховано в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди відповідно до нарахованих платежів за договорами про розстрочення грошових зобов`язань.
Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.