ПОСТАНОВА
Іменем України
16 жовтня 2019 року
Київ
справа №826/13715/15
адміністративне провадження №К/9901/14536/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2015 року у складі судді Федорчука А.Б. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року у складі колегії суддів: Карпушової О.В. (головуючий), суддів: Епель О.В., Кобаля М.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича (далі - уповноважена особа Фонду, Банк відповідно), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У липні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:
1.1 визнати її вкладником Банку з належною їй сумою у розмірі 169620,00 грн;
1.2 визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) з належною їй сумою у розмірі 169620,00грн.;
1.3 зобов`язати відповідача включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду з належною їй сумою у розмірі 169620,00грн;
1.4 подати до Фонду інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду з належною їй сумою у розмірі 169620,00грн.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 19 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року, відмовив у задоволенні позову.
2.1 Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що вимоги заявлені передчасно, оскільки відповідач зазначив, що після проведення перевірки рахунки будуть розблоковані, а виплати виплачені.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено:
3.1 27 вересня 2014 року між ОСОБА_2 (Дарувальник), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (Обдарований), з іншої сторони, укладено Договір дарування грошових коштів.
3.2 У відповідності до пунктів 1-4 вищезазначеного Договору, Дарувальник дарує Обдарований безоплатно та безумовно у власність, а Обдарована приймає у власність грошові кошти, якими є валютні цінності у розмірі 11000 (одинадцять тисяч) доларів США, які знаходяться на поточному рахунку у Банку.
3.3 Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2015 року №144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 2 березня 2015 року №46 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БАНК КАМБІО" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка В.І. строком на 1 рік з 2 березня 2015 року по 1 березня 2016 року включно.
3.4 4 березня 2015 року на офіційному веб-сайті Фонду розміщено оголошення, згідно якого, у зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 2 березня 2015 року №46 про початок ліквідації Банку, Фонд з 6 березня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.
3.5 5 березня 2015 року позивачка звернулася до уповноваженої особи Фонду із заявою, у якій просила вжити всіх заходів щодо виплати грошових коштів, у тому числі включити її до реєстру акцентованих вимог кредиторів Банку.
3.6 Листом №19/1042 від 2 квітня 2015 року уповноважена особа Фонду повідомила позивача, що операції за її рахунком підпадають під ознаки нікчемності та зазначила, що на даний час проводиться перевірка за всіма банківськими рахунками, а після з`ясування всіх обставин будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення його до відповідного реєстру. Також позивача повідомлено про наявність кримінального провадження №22015000000000082 за фактом вчинення службовими особами Банку злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України, досудове розслідування за яким здійснюється Головним управлінням МВС України в м. Києві.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким задовольнити позов.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник, зокрема зазначає, що суди у порушення вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) неправильно оцінили докази, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
5. У запереченні на касаційну скаргу уповноважена особа Фонду просить відмовити у задоволенні скарги позивача та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
7. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
8. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
9. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
10. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
11. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.