1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



17 жовтня 2019 року

Київ

справа №495/2634/15-а

адміністративне провадження №К/9901/4824/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє через представника ОСОБА_2, на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Шевчук О.А., суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - Селищна рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" (далі - ТОВ), про визнання незаконним та скасування рішення, визнання містобудівного обґрунтування нечинним, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила: визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Селищної ради "Про затвердження ТОВ "Укрбудінвест" містобудівного обґрунтування для розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі смт. Затока" від 04 червня 2008 року № 219; визнати нечинним містобудівне обґрунтування для розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі смт. Затока, розроблене приватним підприємцем ОСОБА_3 (держліцензія НОМЕР_1), на підставі рішення Селищної ради від 25 грудня 2007 року № 746.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області постановою від 15 грудня 2015 року позов задовольнив частково.

Рішення виконавчого комітету Селищної ради від 04 червня 2008 року № 219 "Про затвердження ТОВ "Укрбудінвест" містобудівного обґрунтування для розміщення пляжно-розважального комплексу у Лиманському районі смт. Затока" визнав незаконним та скасував. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.

Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що рішення виконавчого комітету Селищної ради від 04 червня 2008 року № 219 "Про затвердження ТОВ "Укрбудінвест" містобудівного обґрунтування для розміщення пляжно-розважального комплексу у Лиманському районі смт Затока" (далі - спірне рішення) прийнято всупереч вимог Закону України "Про планування і забудову територій", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з перевищенням повноважень, у спосіб не передбачений чинним законодавством України та суперечить його положенням, а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 23 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що оскаржуване рішення стосується ТОВ, а тому вказаний правовий акт індивідуальної дії стосується виключно товариства, відносно якого орган місцевого самоврядування, який відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Позивачем не доведено, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування стосується його інтересів в момент прийняття, тому рішення відповідача не порушує законних прав, свобод та інтересів ОСОБА_1, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14 квітня 2016 року ОСОБА_1 через представника звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що спірне рішення не порушує права та інтереси позивача.

Станом на дату розгляду справи в суді спірне рішення впливає на права позивача як власника земельної ділянки щодо якої ТОВ було розроблено містобудівне обґрунтування.

ТОВ розробило містобудівне обґрунтування щодо земельної ділянки, яка не була йому передана а ні в оренду, а ні у власність.

Спірне рішення було прийнято з порушенням порядку: не було проведено експертизи документації та обов`язкового попереднього обговорення містобудівного обґрунтування щодо врахування громадських і приватних інтересів.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 квітня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І., справу передано головуючому судді.



СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2747 затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, та присвоєний кадастровий номер земельної ділянки 5110300000:02:005:0119, яка розташована на земельному масиві, на якому ТОВ розробило містобудівне обґрунтування, а, отже, судове рішення у справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_1, як власника зазначеної земельної ділянки.

Селищна рада, розглянувши лист ТОВ з проханням дати згоду на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,4 га у довгострокову оренду терміном на 23 роки для розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі смт. Затока, прийняла рішення "Про розгляд листа ТОВ "Укрбудінвест" від 25 грудня 2007 року № 746 та надала ТОВ згоду на розробку містобудівного обґрунтування земельної ділянки площею 4,4 га у довгострокову оренду терміном на 23 роки, для розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі смт. Затока та в термін до 01 травня 2008 року зобов`язала надати містобудівне обґрунтування земельної ділянки для розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі смт. Затока в Селищну раду на розгляд.

Рішенням виконавчого комітету Селищної ради "Про затвердження ТОВ "Укрбудінвест" містобудівного обґрунтування для розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі смт. Затока" від 04 червня 2008 року № 219 було затверджене містобудівне обґрунтування для розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі смт. Затока.

Із тексту цього рішення випливає, що містобудівне обґрунтування для розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі смт. Затока розроблено приватним підприємцем ОСОБА_3 (держліцензія НОМЕР_2), узгоджене управлінням містобудування та архітектури виконкому Білгород-Дністровської ради (висновок № 53 від 17 березня 2008 року).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.


................
Перейти до повного тексту