ПОСТАНОВА
Іменем України
17 жовтня 2019 року
Київ
справа №809/80/16
адміністративне провадження №К/9901/12062/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 у складі колегії суддів: Яворського І. О., Кухтея Р. В., Носа С. П. у справі № 809/80/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, третя особа - Управління поліції охорони в Івано-Франківській області, про визнання незаконним наказу, зобов`язання вчинити дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, третя особа Управління поліції охорони в Івано-Франківській області, в якому просив:
- визнати незаконним та зобов`язати Міністра внутрішніх справ України скасувати наказ від 06.11.2015 № 2388 о/с в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 з 06.11.2015 з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України, прикомандированого до Тужилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області;
- зобов`язати Міністра внутрішніх справ України видати наказ, яким продовжити термін прикомандирування до Тужилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області капітанові міліції ОСОБА_1 ;
- зобов`язати відповідача видати наказ про зарахування ОСОБА_1 в кадри Національної поліції України.
2. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 позовні вимоги задоволено частково:
- визнано незаконним та скасовано наказ від 06.11.2015 № 2388 о/с в частині звільнення з 06.11.2015 з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України капітана міліції ОСОБА_1, прикомандированого до Тужилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області;
- зобов`язано відповідача видати наказ про продовження капітану міліції ОСОБА_1 терміну прикомандирування до Тужилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області до закінчення повноважень керівника органу місцевого самоврядування - сільського голови Тужилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
2.1. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 задоволено апеляційну скаргу відповідача, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. ОСОБА_1 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України з 15.03.1998 по 01.07.1999 на посаді міліціонера відділення Державної служби охорони при Рожнятівському районному відділі Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області у спеціальному званні "молодший сержант міліції".
3.2. Наказом відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області від 01.07.1999 № 31о/с звільнений з органів внутрішніх справ України за статтею 63 пункту "Ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
3.3. Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області від 13.06.2003 №52о/с позивача знову прийнято на службу в органи внутрішніх справ України та призначено на посаду міліціонера по охороні об`єктів взводу міліції відділення Державної служби охорони при Калуському міськрайонному відділі Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області із присвоєнням спеціального звання "молодший сержант міліції".
3.4. У подальшому, з 03.12.2003 - командир взводу міліції відділення Державної служби охорони при Калуському міськрайонному відділі Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області.
3.5. Наказом Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 30.12.2003 № 193о/с ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання середнього начальницького складу "лейтенант міліції".
3.6. Наказом Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справи України від 30.12.2004 № 229о/с ОСОБА_1 . присвоєно чергове спеціальне звання середнього начальницького складу "старший лейтенант міліції".
3.7. Відповідно до рішення Тужилівської сільської територіальної виборчої комісії в одномандатному виборчому окрузі від 26.03.2006 № 27 ОСОБА_1 обрано головою сільської ради села Тужилів Калуського району Івано-Франківської області.
3.8. У зв`язку із зазначеним, 19.05.2006 командир взводу міліції Калуського відділення Державної служби охорони відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області старший лейтенант міліції ОСОБА_1 увільнений від займаної посади та залишений в кадрах Міністерства внутрішніх справ України.
3.9. Під час перебування на обраній посаді, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1921о/с від 30.12.2008 ОСОБА_1 присвоєно чергове спеціальне звання середнього начальницького складу - капітан міліції.
3.10. У подальшому, рішенням Тужилівської сільської територіальної виборчої комісії в одномандатному виборчому окрузі від 12.11.2010 № 28 ОСОБА_1 вдруге обрано головою сільської ради села Тужилів Калуського району Івано-Франківської області - у зв`язку з чим позивача було залишено в кадрах Міністерства внутрішніх справ України відповідно до наказу від 07.12.2010 за № 2081 о/с.
3.11. 25.10.2015 ОСОБА_1 втретє обрано на посаду голови Тужилівської сільської ради, на якій він і перебував на час звільнення.
3.12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем прийнято оскаржуваний наказ від 06.11.2015 № 2388о/с про звільнення капітана міліції ОСОБА_1, прикомандированого до Тужилівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
3.13. Про прийняте рішення позивача було повідомлено листом від 22.12.2015 за вих. № Л-2, та отримано останнім - 24.12.2015.
3.14. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом оскільки вважає, що відповідачем було порушено положення частини першої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", і як наслідок, порушено його конституційні права та не дотримано процедуру звільнення.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано приписів Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР 29.07.1991 від № 114 "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ". Крім того, судом досліджено положення Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про статус депутатів місцевих рад" та встановлено, що оскаржувані правовідносини врегульовуються виключно Законом України "Про Національну поліцію" як спеціальним нормативним актом, а положення вищевказаних Законів України за своїм змістом не суперечать один одному, тому у спірних правовідносинах відсутня конкуренція норм, а відтак і приорітет спеціального нормативного акту.
4.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстнації зазначено, що особи начальницького складу органів внутрішніх справ можуть бути прикомандировані до інших міністерств і відомств або підвідомчих їм підприємств, установ і організацій для виконання спеціальних робіт чи обов`язків із залишенням у кадрах Міністерства внутрішніх справ. Однак орган місцевого самоврядування, яким є Тужилівська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області, не є ні міністерством ні відомством, а тим більше підвідомчим підприємством, установою чи організацією. Законодавством України не передбачено прикомандирування працівників органів внутрішніх справ до виконання обов`язків в органі місцевого самоврядування. Разом з тим, судом апеляційної інстанції застосовано положення частини п`ятої статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до якої на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом. Таким чином судом апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що особа у разі обрання її на виборну посаду звільняється з попередньої роботи, однак користується гарантіями передбаченими вказаними вище нормами.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
5.1.Доводи касаційної скарги, грунтуються на тому, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги право позивача на залишення в кадрах Міністерства внутрішніх справ України. Крім того позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції не було належним чином застосовано норми матеріального права, зокрема Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", що призвело до порушення його прав.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
7. За загальним правилом проходження публічної служби громадянами України регулюється Законом України "Про державну службу", положеннями спеціальних законів та підзаконних актів, а також нормами трудового та іншого законодавства у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовані окремі правовідносини, які виникають при проходженні служби.