ПОСТАНОВА
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 826/16127/17
адміністративне провадження № К/9901/51744/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/16127/17
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищого адміністративного суду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя В. А. Донець) від 29 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: І. О. Лічевецький, Г. В. Земляна, В. П. Мельничук) від 12 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ) та зобов`язати відповідача надати відповідь на лист від 23 жовтня 2017 року.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що 26 жовтня 2017 року відповідачем отримано його звернення, проте відповіді на нього він не отримав.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
4. Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, 25 травня 2018 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року, та ухвалити нове судове рішення, яким справу направи на новий судовий розгляд.
5. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 травня 2018 року, визначено склад колегії суддів: Білоус О. В. - головуючий суддя, Бевзенко В. М., Стрелець Т. Г.
6. Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2018 року задоволено заяву позивача про поновлення строку на касаційне оскарження та поновлено цей строк, внаслідок чого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву.
7. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 639/0/78-19 від 06 червня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді Білоуса О. В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
8. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
9. Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 жовтня 2017 року позивач звернувся із листом до Вищого адміністративного суду України, який був зареєстрований судом 26 жовтня 2017 року в якому просив повідомити його:
у який спосіб керівництво ВАСУ здійснює контроль за службовою дисципліною працівників (службовців) ВАСУ;
які саме питання стосовно обов`язків працівників апарату (державних службовців) ВАСУ щодо додержання ними службової дисципліни перебувають на контролі керівництва ВАСУ;
чи здійснювало керівництво ВАСУ в період з 07 вересня 2017 року по 20 жовтня 2017 року контроль за додержанням службової дисципліни з боку начальника правового управління ОСОБА_2, та скільки разів, та у який спосіб;
якими саме нормативними актами регулюється питання додержання службової дисципліни особою (державним службовцем), що обіймає посаду начальника правового управління ВАСУ.
11. Листом від 13 листопада 2017 року за № П-2327/15 відповідач надав відповідь на звернення позивача у якій зазначив, що обов`язки керівника державної служби щодо забезпечення службової дисципліни визначено статтею 63 Закону України "Про державну службу". Для забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби (керівник апарату суду) постійно здійснює контроль за виконанням посадових обов`язків усіма державними службовцями апарату ВАСУ, а не тільки начальником правового управління ОСОБА_2, з дотриманням ними у службовій діяльності вимог Закону України "Про державну службу", Положення про апарат ВАСУ, Правил внутрішнього трудового розпорядку апарату ВАСУ, відповідних посадових інструкцій. У період з 07 вересня 2017 року по 20 жовтня 2017 року порушень службової дисципліни ОСОБА_2 не виявлено. Він належним чином виконував свої посадові обов`язки. До дисциплінарної відповідальності не притягувався та дисциплінарні стягнення до нього не застосовувались. Зауважень від керівництва щодо неналежної поведінки ОСОБА_2 чи неефективного виконання ним посадових обов`язків не було.
12. Відповідно до реєстру вихідних документів, що відправляються простою письмовою кореспонденцією, лист-відповідь за № судового документу П-2327/15, був відправлений позивачеві 13 листопада 2017 року за адресою: АДРЕСА_1
13. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненадання відповіді на лист, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що звернення позивача було розглянуто і вирішено в порядку та строки передбачені Законом України "Про звернення громадян".
15. При цьому, суд апеляційної інстанції визнав помилковими твердження скаржника про те, що реєстр вихідних документів, що відправляються простою письмовою кореспонденцією є внутрішнім документом ВАСУ і не свідчить про направлення відповіді та зазначив, що цей реєстр вихідних документів, який складено у відповідності до Інструкції з діловодства в адміністративних судах України затвердженою наказом Державної судової адміністрації України № 174 від 17 грудня 2013 року - є доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
17. Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на хибних доказах, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки у матеріалах справи відсутній доказ про те, що відповідачем у якийсь спосіб передано його лист від 13 листопада 2017 року, а також те, що поштою прийнято від відповідача для відправки його лист від 13 листопада 2017 року.
При цьому, скаржник просить звернути увагу на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04 липня 2013 року у справі К/800/1395/13, де встановлено, що реєстр відправки вхідної кореспонденції є внутрішнім документом підприємства, організації, установи і не підтверджує дати фактичного надсилання відповіді за результатами розгляду звернення громадянина.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
19. Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
21. Спеціальним законом, який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів та забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення є Закон України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).
22. Статтею 5 вищевказаного Закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.