ПОСТАНОВА
Іменем України
08 жовтня 2019 року
Київ
справа №816/3469/13-а
касаційне провадження №К/9901/9486/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Полтавській області (далі - Інспекція) на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 (суддя - Петрова Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 (головуючий суддя - Курило Л.В., судді - Русанова В.Б., Присяжнюк О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна агенція по обслуговуванню рекламоносіїв" (далі - Товариство) до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У червні 2013 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило: визнати неправомірними дії щодо складання акта Інспекції від 22.01.2013 № 473/222-09/3741/226 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань, викладених у запереченні до акту від 02.01.2013 №04/22-209/37411226 про результати позапланової документальної виїзної перевірки" (далі - акт від 22.01.2013); визнати протиправними дії щодо зміни показників податкового кредиту та податкових зобов`язань Товариства в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" (далі - Інтегрована система) на підставі акта від 22.01.2013 за період з 01.07.2011 по 30.09.2011; зобов`язати відновити в Інтегрованій системі даних показники податкової звітності Товариства, що зазначені у податкових деклараціях та додатку № 5 за вказаний період, та видалити акт від 22.01.2013 з Інтегрованої системи.
На обґрунтування позову Товариство послалося на те, що Інспекція під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки порушила вимоги Податкового кодексу України, у зв`язку з чим податковий орган дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу акта перевірки та за результатами яких були внесені зміни до показників Інтегрованої системи без прийняття податкового повідомлення-рішення.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 02.08.2013, яку залишив без змін Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.12.2013, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Інспекції щодо зміни показників податкового кредиту та податкових зобов`язань Товариства в Інтегрованій системі та зобов`язав Інспекцію відновити в цій системі показники податкової звітності Товариства, що зазначені у податкових деклараціях та додатку № 5 за період з 01.07.2011 по 30.09.2011; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог мотивовані тим, що за наслідками перевірки Інспекцією на підставі висновків акта від 22.01.2013 податкове повідомлення-рішення прийнято не було, проте Інспекція внесла зміни стосовно податкової звітності Товариства з податку на додану вартість, які знайшли своє відображення в Інтегрованій системі. Враховуючи те, що дані з цієї системи використовуються в подальшому податковими органами при обчисленні податкових зобов`язань як самого Товариства, так і інших платників податку на додану вартість, які мали з ним правовідносини, а також при здійсненні перевірок інших платників податків, з огляду на що здійснене Інспекцією коригування у вищевказаній системі призвело до настання для Товариства негативних наслідків.
Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуально права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Інспекція посилається на те, що суди попередніх інстанцій не надати належної правової оцінки тому, що: акт перевірки та його висновки не створюють будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав платника податків, а тому не можуть спричиняти порушення прав такого платника; в силу положень статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційний базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами податкових органів.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31.01.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13.10.2014 касаційну скаргу Інспекції відхилив, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 залишив без змін.
Верховний Суд України постановою від 03.11.2015 ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.10.2014 скасував, а справу направив на новий розгляд.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16.12.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.10.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 08.10.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Інспекції, обґрунтування заперечення Товариства щодо змісту і вимог касаційної скарги та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, суди встановили, 21.01.2013 Інспекція провела документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість за період з 01.07.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 22.01.2013.
У ході перевірки встановлено порушення Товариством вимог податкового законодавства, що призвело до завищення валових доходів на загальну суму 3626235,00 грн., які підлягають коригуванню в частині відсутності об`єкта оподаткування по нікчемних правочинах, та до завищення валових витрат на загальну суму 3626235,00 грн., які підлягають коригуванню в частині відсутності об`єкта оподаткування по нікчемних правочинах, завищення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 724518,67 грн. та завищення податкового кредиту на суму 724518,67 грн.
На підставі висноків зазначеного акта Інспекція внесла зміни показників податкового кредиту та податкових зобов`язань Товариства до Інтегрованої системи.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.
За визначенням, наведеним у пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.