ПОСТАНОВА
Іменем України
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №824/95/17-а
касаційне провадження №К/9901/15527/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернівецького обласного військового комісаріату на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2017 (суддя Левицький В.К.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 (головуючий суддя - Біла Л.М., судді: Гонтарук В.М., Граб Л.С.) у справі № 824/95/17-а за позовом Чернівецького обласного військового комісаріату до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
Чернівецький обласний військовий комісаріат звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 10.11.2016 № 0062021303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 22.05.2017 в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.09.2017 постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2017 залишив без змін.
Чернівецький обласний військовий комісаріат звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2017, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 та прийняти нове рішення, яким визнати протиправним і скасувати оскаржуваний акт індивідуальної дії.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 4, 7, 9, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).
Зокрема, зазначає, що він не міг здійснити відповідні видатки станом на 20.09.2016 та 20.10.2016 у зв`язку з відсутністю коштів для виплати грошового забезпечення.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, у тому числі таблицю 4 "Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами", а саме: 19.09.2016 - звіт за серпень 2016 року, де в таблиці 4 рядку 2 визначено суму грошового забезпечення, на яку нараховується єдиний внесок, у розмірі 2067904,68 грн., а в рядку 6 - загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті, на рівні 454939,03 грн.; 11.10.2016 - звіт за вересень 2016 року, де в таблиці 4 рядку 2 визначено суму грошового забезпечення, на яку нараховується єдиний внесок, у розмірі 2260527,84 грн., а в рядку 6 - загальну суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті, на рівні 497316,12 грн.
Відповідно до інтегрованої картки платника станом на 31.08.2016 за Чернівецьким обласним військовим комісаріатом обліковувалась переплата за серпень у розмірі 124094,67 грн., а станом на 30.09.2016 - за вересень у розмірі 168355,68 грн.
Фактично єдиний внесок позивачем сплачено 26.09.2016 за серпень 2016 року, попри визначений у звіті від 19.09.2016 № 9172258437 термін сплати, - 20.09.2016 та 26.10.2016 за вересень 2016 року, попри вказаний у звіті від 11.10.2016 № 9190230704 термін сплати, - 20.10.2016.
В зв`язку з цим 10.11.2016 відповідачем прийнято рішення № 0062021303, згідно з яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застосовано штраф у розмірі 131960,96 грн. та нараховано пеню в сумі 3958,84 грн.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.