ПОСТАНОВА
Іменем України
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №820/11291/15
касаційне провадження №К/9901/26598/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Деміона" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016 (головуючий суддя - Присяжнюк О.В., судді: Курило Л.В., Русанова В.Б.) у справі № 820/11291/15 за позовом Приватного підприємства "Деміона" до Головного управління ДФС у Харківській області, Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Деміона" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області та Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило скасувати рішення від 31.05.2013 № 201055/20/30/21.3-18 та від 31.05.2013 № 201056/20/30/21.3-18 про застосування фінансових санкцій, а також зобов`язати відповідача-2 вилучити запис про наявність у позивача податкового боргу в розмірі 13000,00 грн., що утворився на підставі оскаржуваних рішень.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 20.01.2016 позов задовольнив частково. Скасував рішення від 31.05.2013 № 201055/20/30/21.3-18 та від 31.05.2013 № 201056/20/30/21.3-18 про застосування фінансових санкцій. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Скасовуючи названі акти індивідуальної дії, суд виходив із того, що позивачу не було відомо про проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 24.04.2013 № 263/21.3/32338030, з огляду на відсутність доказів вручення підприємству наказу та направлення на перевірку.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.03.2016 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 скасував у частині задоволення позовних вимог та в цій частині прийняв нову - про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Приватне підприємство "Деміона" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016 та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2016.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).
Зокрема, наголошує на тому, що фактично перевірка посадовими особами контролюючого органу не здійснювалась, а тому в нього були відсутні підстави для прийняття оспорюваних актів індивідуальної дії.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 190, що належить Приватному підприємству "Деміона", з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 24.04.2013 № 263/21.3/32338030.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку зі зберіганням алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а також здійсненням роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін.
На підставі зазначеного акта перевірки органом доходів і зборів 31.05.2013 прийнято рішення: № 201056/20/30/21.3-18, відповідно до якого застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.; № 201055/20/30/21.3-18, відповідно до якого застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
За правилами пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.