ПОСТАНОВА
Іменем України
17 жовтня 2019 року
Київ
справа №814/2417/16
адміністративне провадження №К/9901/17929/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 (суддя - Марич Є.В.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 (головуючий суддя - Милосердний М.М., судді: Бітова А.І., Ступакова І.Г.)
у справі № 814/2417/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ НП в Миколаївській області) про визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП в Миколаївській області від 07.11.2016 р. № 303 о/с про його звільнення з поліції, поновлення на посаді заступника начальника слідчого відділу Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що діючим законодавством передбачено, що власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. Проте відповідач за період з 06.09.2016 до дати фактичного звільнення не запропонував позивачу жодної відповідної посади у складі поліції, хоч позивач проходив службу з 2003 року в органах внутрішніх справ, на момент звільнення мав звання майора поліції, вислуга років складає 13 років 02 місяці 26 днів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Миколаївській області від 07.11.2016 р. № 303 о/с про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 ;
- поновлено майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника слідчого відділу Заводського відділу поліції з 08.11.2016 року;
- стягнуто з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 6227,40 гривень;
- постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділу Заводського відділу поліці ГУ НП в Миколаївській області та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 6615,09 гривень допущено до негайного виконання.
Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що фактично в структурі ГУ НП в Миколаївській області відбулася реорганізація, утім скорочення штату, зокрема посади, яку обіймав позивач, не було. Відповідачем не дотримано встановленого законодавством порядку звільнення працівника за скороченням штату. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що фактичною підставою для звільнення позивача був протокол атестаційної комісії від 11 березня 2016 року №15.00004514.0022194, згідно з яким позивач не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. У цьому зв`язку суди зауважили, що ГУ НП безпідставно не взяло до уваги судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 814/1003/16, у яких визнано протиправним та скасовано наказ про звільнення позивача з мотивів невідповідності займаній посаді. Тому, суди вважали звільнення позивача незаконним, дійшли висновку про необхідність його поновлення на службі в поліції зі стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Судами зазначено також, що порядок (процедура) звільнення працівника через скорочення штатів не визначений спеціальним законом, тому до правовідносин слід застосовувати загальні положення норм трудового законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
29.03.2017 року відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка 07.02.2018 була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
У касаційній скарзі відповідач не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації передбачений статтею 68 Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 (далі - Закон № 580-VІІІ), що є нормами спеціального Закону. Скаржник наголошує, що наказами Голови Національної поліції України від 28 квітня 2016 року № 360 "Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області" та Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 31 травня 2016 року №440 "Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області" скасовано всі тимчасові штати Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та скорочено всі посади, в тому числі й ту, яку обіймав позивач. При вирішенні питань працевлаштування позивача на посаду постійного штату було виконано норми Закону в повному обсязі та враховано висновок атестаційної комісії про службову невідповідність позивача, визначений у протоколі №15.00004514.0022194 від 11 березня 2016 року, попередній досвід та відношення до службової дисципліни.
Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
07.11.2015 наказом т.в.о. начальника ГУ НП в Миколаївській області № 3о/с "По особовому складу" відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону № 580 позивач був призначений на посаду заступника начальника слідчого відділу Заводського відділу поліції з присвоєнням звання майора поліції.
Відповідно до наказу від 18.04.2016 р. № 86 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за статтею 77 частини 1 пункту 5 Закону № 580 (через службову невідповідність).
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду 19 серпня 2016 року по справі № 814/1003/16 скасовано наказ від 18.04.2016 р. № 86 о/с та поновлено позивача на посаді заступника начальника слідчого відділу Заводського відділу поліції.
На підставі зазначеного судового рішення був виданий наказ ГУ НП в Миколаївській області від 02.09.2016 р. № 246 о/с, яким ОСОБА_1 поновлено на службі в поліції.
06 вересня 2016 року ОСОБА_1 під підпис вручено попередження про можливе наступне звільнення зі служби в поліції в зв`язку зі скороченням займаної посади.
Наказом ГУ НП в Миколаївській області № 303 о/с від 07 листопада 2016 року про ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника слідчого відділу Заводського відділу поліції за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону № 580 (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
Не погодившись з правомірністю цього наказу позивач звернувся з позовом до суду.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
"Стаття 19. <…> Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Кодекс законів про працю України (надалі - КЗпП України):
Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
"Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
…Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу".
Стаття 49-2. Порядок вивільнення працівників
"…Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно".
Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII:
Стаття 68. Порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації