ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2019 року
Київ
справа №822/3278/13-а
адміністративне провадження №К/9901/19883/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ТОВ "Фірма "Тонус" подало до суду позов, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 № 0000362206/1210 про визначення грошового зобов`язання податку на прибуток в сумі 683957 грн за основним платежем та в сумі 70777 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та від 16.05.2013 № 0000352206/1211 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 778237 грн за основним платежем та в сумі 194559 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що до перевірки він надав усі первинні документи, що підтверджують вчинення реальних господарських операцій.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 12.09.2013 задовольнив позов, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення 16.05.2013 № 0000362206/1210 та від 16.05.2013 № 0000352206/1211.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 28.11.2013 скасував постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.09.2013 та відмовив у задоволенні позову повністю.
Вищий адміністративний суд України від 19.08.2015 скасував постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.09.2013 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013, а справу направив на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 27.11.2015 відмовив у задоволенні позову.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.01.2016 залишив без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2015.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження обставин щодо фактичного вчинення операцій з придбання послуг/товару.
ТОВ "Фірма "Тонус" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суди неповно з`ясували обставини справи, що мають значення для справи, залишити поза увагою пояснення позивача, неправильно та неповно дослідили докази, що призвело до невідповідності висновків обставинам справи та що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.02.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 30.09.2019 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 01.10.2019.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 16.05.2013 № 0000362206/1210 грошового зобов`язання податку на прибуток в сумі 683957 грн за основним платежем та в сумі 70777 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 16.05.2013 № 0000352206/1211 грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 778237 грн за основним платежем та в сумі 194559 грн за штрафними (фінансовими) санкціями слугували висновки, викладені в акті від 27.02.2013 № 725/22-6/23845071 документальної планової виїзної перевірки за період з 01.04.2011 по 30.09.2012, про порушення вимог підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.1.1 пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпунктів 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпунктів 198.1, 198.3. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що полягало у неправомірному віднесенні до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та до складу податкового кредиту витрат та податку на додану вартість відповідно за операціями з придбання позивачем у ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" та ТОВ "Радіосистеми" будівельно-ремонтних робіт і товарів.
Контролюючий орган вважає, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" не підтверджується з огляду на те, що ОСОБА_1, який значився директором цього підприємства, надав пояснення ГВПМ ДПІ у м. Хмельницькому, згідно з якими у трудових відносинах з цим підприємством не був, обов`язки директора він ніколи не виконував, доручень на здійснення фінансово-господарської діяльності не давав, доходів від підприємства не отримував, договорів та первинних документів не підписував. Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Радіосистеми" контролюючий орган поставив під сумнів з огляду на те, максимально можливі витрати праці найманих працівників не відповідають зазначеним у довідках КБ-2в. Зазначені у довідках КБ-2 витрати праці є значно більшими та передбачають використання праці шести осіб при восьмигодинній тривалості робочого дня у квітні 2012 року. ТОВ "Радіосистеми" не забезпечено комплексом ресурсів, необхідних для здійснення ремонтних робіт у обсягах та за номенклатурою, що зазначені в оформлених ним актами виконаних робіт (типова форма КБ-2В).