ПОСТАНОВА
Іменем України
16 жовтня 2019 року
Київ
справа №807/189/17
адміністративне провадження №К/9901/23256/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 (суддя - Рейті С.І.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 (головуючий суддя - Кухтей Р.В., судді: Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.)
у справі № 807/189/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області
про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ НП в Закарпатській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Закарпатській області № 24 о/с від 02.02.2017 року про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 слідчого Слідчого управління ГУ НП у Закарпатській області;
- поновити капітана поліції Ваколю В. І. на службі в поліції на посаді слідчого Слідчого управління ГУ НП в Закарпатській області;
- стягнути з ГУ НП в Закарпатській області грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що наказом ГУ НП в Закарпатській області № 24 о/с від 02.02.2017 року, позивача звільнено зі служби в поліції у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (пункт 4 частина 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України"). На думку позивача, наказ про його звільнення зі служби в поліції не містить однозначної та чіткої підстави звільнення, та, формулювання наказу про звільнення, яке не містить чіткої законодавчої підстави для звільнення є недопустимим та безперечно незаконним. Зміст даного наказу свідчить про необґрунтованість та безпідставність звільнення позивача, підстав для винесення такого наказу не було, оскільки, як зазначає позивач, скорочення штатів фактично не проводилось та не здійснювались організаційно-штатні заходи установи, тому, такий наказ підлягаю скасуванню, а позивач поновленню на службі в поліції.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2017 позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Закарпатській області від 2 лютого 2017 року № 24 о/с в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1, слідчого Слідчого управління ГУ НП в Закарпатській області;
- поновлено ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді слідчого Слідчого управління ГУ НП в Закарпатській області, з 3 лютого 2017 року;
- стягнуто з ГУ НП в Закарпатській на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 3 лютого 2017 року по 9 травня 2017 року в розмірі 33391,55 грн. (тридцять три тисячі триста дев`яносто одна гривня п`ятдесят п`ять копійок);
- постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого Слідчого управління ГУ НП в Закарпатській області та заробітної плати за один місяць в розмірі 10896,06 грн. грн. (десять тисяч вісімсот дев`яносто шість гривень шість копійок) допущено до негайного виконання.
Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що станом на 02.02.2017, запропонована позивачу посада була вакантною, крім того, некомплект посад в слідчому управлінні ГУ НП в Закарпатській області становило 5 одиниць, однак відповідачем в порушення статті 43 Конституції України, пунктів 2, 3 частини 1 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію України" (далі - Закон № 580-VІІІ), п.8 розділу І Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, було видано наказ № 24 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону № 580-VІІІ (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Тому, суди вважали звільнення позивача незаконним, дійшли висновку про необхідність його поновлення на службі в поліції зі стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який обраховано відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260. Судами зазначено також, що порядок (процедура) звільнення працівника через скорочення штатів не визначений спеціальним законом, тому до правовідносин слід застосовувати загальні положення норм трудового законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
29.08.2017 року відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка 15 лютого 2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
У касаційній скарзі відповідач не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
Касаційна скарга вмотивована тим, що наказом Національної поліції України № 1144 дск від 09.11.2016 та наказом ГУ НП в Закарпатській області № 1288 дск від 01.12.2016 "Про затвердження штатів Головного управління Національної поліції в Закарпатській області" було оголошено зміни у штатах ГУ НП в Закарпатській області, відповідно до яких відсутні посади слідчого та слідчого управління ГУ НП в Закарпатській області. Для забезпечення виконання вимог чинного законодавства 02.12.2016 ОСОБА_1 було попереджено про скорочення штату працівників ГУ НП в Закарпатській області. У подальшому, 30.01.2017 ОСОБА_1 запропоновано посади старшого слідчого та слідчого СВ Ужгородського ВП ГУ НП, а також аналогічні посади в Ужгородському районному відділенні поліції Ужгородського ВП ГУ НП, від яких він відмовився. Наказом № 24 о/с від 02.02.2017 позивача було звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 4 частини 1 статті 77 Закону № 580-VІІІ (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Окрім заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що позивачем отримано матеріальне забезпечення по безробіттю у сумі 14862, 57 гривень.
Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу відповідача, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 з 16.08.2009 по 06.11.2015 проходив службу в ОВС, а з 07.11.2015 по 02.02.2017 в поліції.
Наказом Національної поліції № 1144дск від 09.11.2016 та наказом ГУ НП в Закарпатській області № 1288дск від 01.12.2016 "Про затвердження штатів Головного управління Національної поліції в Закарпатській області" було оголошено зміни у штатах ГУ НП в Закарпатській області.
Згідно наявного в матеріалах справи персонального попередження про можливе наступне звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 було попереджено, що посада слідчого СУ ГУ НП в Закарпатській області підлягає скороченню. Також, повідомлено, що у разі не призначення на іншу запропоновану посаду в поліції відповідно до частини 2 статті 68 Закону № 580-VІІІ, після закінчення двомісячного строку з дня персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби, його буде звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини 1 статті 77 цього Закону (у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів). Вказане попередження отримано позивачем 02.12.2016, про що свідчить його особистий підпис.
В подальшому, згідно акту № 180/106/2-2017 про ознайомлення з переліком вакантних посад у слідчих підрозділах Ужгородського відділу поліції ГУ НП в Закарпатської області та Ужгородського районного відділення поліції цього відділу ГУ НП в Закарпатській області від 30.01.2017, ОСОБА_1 було ознайомлено з наявним некомплектом вакантних посад у слідчих підрозділах по Ужгородському ВП та Ужгородському РВП ГУ НП в Закарпатській області, а саме : старшого слідчого та слідчого СВ Ужгородського ВП ГУ НП та старшого слідчого та слідчого СВ Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського ВП ГУ НП. Однак, від написання відповідного рапорту (згоди) про призначення на одну із запропонованих посад позивач відмовився, оскільки, на його переконання, з урахуванням практичного стажу служби в апараті слідчого управління (УМВС, ГУ НП), який складає більше 8 років та за результатами атестування (07.09.2016 займаній посаді відповідає), він заслуговує бути призначеним на одну із 6 вакантних посад у слідчому управлінні ГУ НП в Закарпатській області, які йому не були запропоновані.
Наказом ГУ НП в Закарпатській області № 24 о/с від 02.02.2017 позивача звільнено зі служби в поліції з 02.02.2017 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 77 Закону № 580-VІІІ (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
Не погодившись з правомірністю цього наказу позивач звернувся з позовом до суду.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
"Стаття 19. <…> Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Кодекс законів про працю України (надалі - КЗпП України):
Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
"Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
…Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу".
Стаття 49-2. Порядок вивільнення працівників
"…Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно".