ПОСТАНОВА
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №822/2441/17
адміністративне провадження №К/9901/47099/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 822/2441/17
за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області Дидюка Василя Ігоровича (далі - Державний реєстратор), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство (далі - ПП) "Універсальна торгова фірма "Україна", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.12.2017, ухвалену у складі головуючого судді Шевчука О.П. та
постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Гонтарука В.М., суддів Граб Л.С., Білої Л.М.,-
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 14.09.2017 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора від 17.10.2016 реєстраційний №16731050013000823 про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ) щодо відомостей про ПП "Універсальна торогова фірма "Україна".
Позов обґрунтувала тим, що ОСОБА_2 одноособово прийняла рішення (від 13.10.2016 №5), яким затвердила себе одноосібним власником підприємства, прийняла нову редакцію Статуту, а також внесла зміни до статутного капіталу, та провела його державну реєстрацію через Державного реєстратора. Вказані дії та рішення ОСОБА_1 вважає протиправними, оскільки виключення її зі складу засновників належить до виключної компетенції Загальних зборів та могло би відбутися лише за її присутності та у разі наявності її згоди на таке виключення.
2. Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 07.12.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, задовольнив позовні вимоги.
3. 02.04.2018 ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неоднакове застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.12.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, а позов залишити без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
4. Верховний Суд ухвалою від 16.04.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
5. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11.06.2019 №686/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.
6. Протоколом розподілу справи від 11.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.
7. Ухвалою судді Верховного Суду від 12.06.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. У справі, яка розглядається суди встановили, що 15.05.1992 ОСОБА_1 створено ПП "Універсальна торгова фірма "Україна".
18.06.2004 до Статуту підприємства були внесені зміни та доповнення, згідно з якими власниками підприємства стали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (розмір часток - по 50%).
Згідно із розділом 5 Статуту від 18.06.2004 вищим органом Підприємства є загальні збори власників. До компетенції зборів в тому числі належить внесення змін до статуту підприємства. Рішення Зборів приймаються лише за згодою всіх власників. Збори вважаються правомочними за умови присутності всіх власників.
Згідно із витягом з ЄДРПОУ від 21.09.2016 засновниками (учасниками) ПП "Універсальна торгова фірма "Україна" були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Також, згідно із зазначеним вище витягом керівником ПП "Універсальна торгова фірма "Україна" вказано ОСОБА_1
Однак, рішенням ПП "Універсальна торгова фірма "Україна" від 13.10.2016 №5 ОСОБА_2, як один з засновників підприємства, а також у присутності запрошених: члена інвентаризаційної комісії ПП "Універсальна торгова фірма "Україна" ОСОБА_5 та головного бухгалтера підприємства ОСОБА_6, вирішила збільшити розмір статутного капіталу підприємства до 100 000,00 (сто тисяч) грн, та затвердити Статут ПП "Універсальна торгова фірма "Україна" у новій редакції, а також вирішила покласти обов`язок вчинити дії про внесення змін до відомостей про юридичну особу шляхом подання даного протоколу та Статуту підприємства для проведення державної реєстрації до органів нотаріату на себе.
Згідно із витягом є ЄДРПОУ від 22.11.2017 засновниками (учасниками) ПП "Універсальна торгова фірма "Україна" вказано ОСОБА_2 (кінцевий бенефіціарний власник), ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Із змісту зазначеного витягу судами встановлено, що Державним реєстраторам 17.10.2016 за №167310050013000823 внесено зміни до установчих документів (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників).
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що рішення від 13.10.2016 №5, яким затверджено ОСОБА_2 одноосібним власником підприємства, не може вважатись належним документом, який би свідчив про прийняття цього рішення за згодою всіх власників, а тому державний реєстратор, зобов`язаний був відмовити у проведенні державної реєстрації на підставі пункту 5 частини першої статті 28 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", відповідно до якого підставою для відмови у державній реєстрації є те, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що ОСОБА_1, починаючи з 07.11.2016, знаючи про наявність внесених Державним реєстратором змін щодо розміру статутного капіталу ПП "Універсальна торгова фірма "Україна" мала реальну можливість звернутись до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, проте цього не зробила, у зв`язку із чим пропустила встановлений процесуальним законодавством строк.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
12. Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
13. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
14. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав: фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
15. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України в редакції, що діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.