ПОСТАНОВА
Іменем України
16 жовтня 2019 року
Київ
справа №522/19264/14-а
адміністративне провадження №К/9901/9818/18, К/9901/9815/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 522/19264/14-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форес"
до Виконавчого комітету Одеської міської ради,
третя особа: Департамент комунальної власності Одеської міської ради
про визнання неправомірними та скасування рішення,
за касаційними скаргами Виконавчого комітету Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 09 грудня 2015 року (у складі головуючого судді Загороднюк В.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року (у складі колегії: головуючого судді Скрипченка В.О., суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
14 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Форес" (далі - ТОВ "Форес") звернулося до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, в якому просило визнати не чинним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської Ради від 28 серпня 2014 року №206 "Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок" в частині затвердження Акта про стягнення з ТОВ "ФОРЕС" суми збитків в розмірі 869378,12 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року, позов задоволено повністю.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає фактичним обставинам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Виконавчий комітет Одеської міської ради та Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернулися із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких просять суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційні скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшли до суду 04 квітня 2016 року.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2016 року та 16 травня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 522/19264/14-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 15 жовтня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 522/19264/14-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 16 жовтня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, встановлено, що згідно акта комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 10 липня 2014 року, було встановлено використання ТОВ "Форес" земельної ділянки загальною площею 6184 кв.м. за адресою: м. Одеса, вулиця Одарія, 9 без правовстановлюючих документів, у зв`язку з чим власнику землі було заподіяно збиток у розмірі 869378,12 грн.
Рішення виконавчого комітету Одеської міської Ради від 28 серпня 2014 року №206 "Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок" зазначений Акт про стягнення з ТОВ "ФОРЕС" суми збитків в розмірі 869378,12 грн. було затверджено.
Як слідує з рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28 серпня 2014 р. №206, під збитками, нанесеними позивачем територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради відповідач розуміє неодержаний дохід - втрати бюджету від недоотримання коштів внаслідок незаконного використання позивачем земельних ділянок.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційні скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради обґрунтовані тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права задоволено позов. Зокрема, зазначають, що у спірних правовідносинах виконавчий комітет Одеської міської ради діяв в межах своїх повноважень та згідно з частиною шостою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтями 156, 157 Земельного кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" від 19 квітня 1993 року №284, що помилково не було встановлено судами попередніх інстанцій.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційні скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року не відповідають, а вимоги касаційних скарг Виконавчого комітету Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради є частково обґрунтованими у зв`язку із наступним.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Предметом спору у цій справі є питання щодо правомірності дій відповідача при ухваленні рішення щодо затвердження розміру визначених збитків, завданих позивачем як землекористувачем.
У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.