?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/2285/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2019 (у складі колегії суддів: Коваль Л.А. (головуючий), Верхогляд Т.А., Чередко А.Є.) та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2019 (суддя Мельниченко І.Ф.) про забезпечення позову
у справі №904/2285/19
за позовом Акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод"
до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради
про визнання протиправними та такими, що не підлягають виконанню, рахунків,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2019 року Акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" (далі - позивач, АТ "Дніпровський машинобудівний завод") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - відповідач, КП "Дніпроводоканал") про визнання протиправними та такими, що не підлягають виконанню рахунків КП "Дніпроводоканал" від 31.10.2017 №94405, від 30.06.2018 №56835, від 30.04.2019 №39139, якими нараховано плату за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням (далі - оспорювані рахунки).
Заразом АТ "Дніпровський машинобудівний завод" подало до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом зобов`язання КП "Дніпроводоканал" відновити АТ "Дніпровський машинобудівний завод" надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (підключити до мереж водопроводу та каналізації) та заборони КП "Дніпроводоканал" обмежувати АТ "Дніпровський машинобудівний завод" надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (відключати від мереж водопроводу на каналізації) до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.
Заява про забезпечення позову АТ "Дніпровський машинобудівний завод" обґрунтована тим, що його відключення від водопостачання відповідачем відбулося з порушенням пп.2.1.14 п.2.1 Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпро, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради 19.02.2015 №129 (далі - Правила №129); безпідставне обмеження водопостачання АТ "Дніпровський машинобудівний завод" може призвести до аварійних та інших ситуацій, що матимуть значення для всього міста та регіону в цілому, до великих матеріальних збитків, до техногенних аварій в разі виникнення пожеж, до неконтрольованого понаднормативного забруднення стічних вод.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2019, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2019, заяву АТ "Дніпровський машинобудівний завод" задоволено.
Вжито заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання КП "Дніпроводоканал" відновити АТ "Дніпровський машинобудівний завод" надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (підключити до мереж водопроводу та каналізації) та заборони КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради обмежувати АТ "Дніпровський машинобудівний завод" надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (відключати від мереж водопроводу та каналізації) до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.
Мотивуючи судові рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що виходячи з предмета спору у цій справі (визнання протиправними та такими, що не підлягають виконанню рахунків, згідно яких позивачеві нарахована плата за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням (заборгованість по оплаті яких стала підставою для відключення позивача від водопостачання), можливе застосування заявлених заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а припинення водопостачання може призвести до аварійних ситуацій, до великих матеріальних збитків, до техногенних аварій в разі виникнення пожеж та до неконтрольованого понаднормативного забруднення стічних вод.
Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2019 та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2019, у серпні 2019 року КП "Дніпроводоканал" звернулося до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, просило скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2019, постановити нове рішення, яким відмовити АТ "Дніпровський машинобудівний завод" у задоволенні заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву АТ "Дніпровський машинобудівний завод" про забезпечення позову, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, втрутився у виключну компетенцію (дискреційні повноваження) відповідача, не надав належної оцінки обґрунтованості такої заяви позивача, не дослідив наявність зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову та предметом позовних вимог, не забезпечив дотримання балансу прав та законних інтересів сторін, що призвело до забезпечення позову фактично шляхом задоволення позовних вимог.
Крім того, відповідач вказав, що позивач систематично порушує Правила №129, що підтверджується актами відбору проб від 10.07.2017, 17.04.2018, 26.03.2019, які підписані представником позивача без зауважень, продовжує споживати питну воду та безконтрольно скидати понаднормативно забруднені стічні води до міської каналізаційної системи.
Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі та ухвалено здійснити перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2019 та ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2019 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст. 136 ГПК України є правом суду, а за наявності переліку відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе забезпечення позову.
Згідно з п. п. 2, 3 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії та встановленням обов`язку вчинити певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.