1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду





Ухвала


07 жовтня 2019 року

м. Київ


Справа № 754/2223/15-ц

Провадження № 14-568 цс 19


Велика Палата Верховного Суду у складі:


судді-доповідача Пророка В. В.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.


перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ельбабаєва Баходіра Бекмурадовича, заінтересована особа - ОСОБА_2,


за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року та


ВСТАНОВИЛА:


1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із скаргою, вимоги якої були уточнені у процесі розгляду справи, на дії та рішення державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ельбабаєва Б. Б. (далі - державний виконавець ДРВ ДВС), вимагаючи визнати їх незаконними та скасувати постанову державного виконавця ДРВ ДВС (від 21 квітня 2016 року) про відкриття виконавчого провадження № 50902616 з примусового виконання постанови державного виконавця ДРВ ДВС у виконавчому провадженні № 50438104 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 1 020,00 грн.

2. Скарга мотивована тим, що заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 31 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року, позовні вимоги до ОСОБА_1 задоволено частково: визнано неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_2 відомості, зазначені в мережі Інтернет ОСОБА_1 стосовно неї, ОСОБА_1 зобов`язано припинити відповідні дії.

3. На підставі зазначених судових рішень Деснянським районним судом міста Києва був виданий виконавчий лист від 09 лютого 2016 року, щодо виконання якого постановою державного виконавця ДРВ ДВС від 11 березня 2016 року відкрито виконавче провадження № 50438104. Постановою державного виконавця ДРВ ДВС від 12 квітня 2016 року закінчено виконавче провадження № 50438104, цього ж дня його постановою про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 стягнуто з неї виконавчий збір у сумі 1 020,00 грн.

4. Лише 14 лютого 2018 року за твердженням ОСОБА_1 їй стало відомо про проведення державним виконавцем ДРВ ДВС дій у виконавчому провадженні № 50438104 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

5. Однак ОСОБА_1 вважає, що виконувала зазначені судові рішення, а тому відкриття державним виконавцем ДРВ ДВС виконавчого провадження № 50902616 з примусового виконання його постанови про стягнення з ОСОБА_1 відповідного виконавчого збору є незаконним.

6. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено: визнано неправомірними дії державного виконавця ДРВ ДВС щодо виконання зазначеного виконавчого листа і відкриття виконавчого провадження № 50902616 з примусового виконання його постанови про стягнення з ОСОБА_1 відповідного виконавчого збору у сумі 1 020,00 грн, цю постанову державного виконавця ДРВ ДВС від 12 квітня 2016 року (описка - справжня дата 21 квітня 2016 року) визнано неправомірною і скасовано, вирішено питання судових витрат.

7. Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявник добровільно виконувала заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 31 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року, якими не передбачено доведення за адресою, за якою це зробив державний виконавець ДРВ ДВС, їх змісту заявнику. Також, державний виконавець ДРВ ДВС суду не надав суду першої інстанції й цим судом не здобуто конкретних правових доказів, які б спростовували доводи заявника та свідчили про вчинення цим державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання зазначеного виконавчого листа.

8. Постановою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року апеляційну скаргу державного виконавця ДРВ ДВС задоволено частково: ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року скасовано, провадження у справі закрито.

9. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що зазначена скарга ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця ДРВ ДВС не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

10. У травні 2019 року ОСОБА_1 подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

11. Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1, з урахуванням юрисдикції суду, яким був виданий зазначений виконавчий лист, вибрала правильний спосіб захисту порушеного права шляхом подання позовної заяви до суду загальної юрисдикції, а стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження" не встановлює, що справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби належать до юрисдикції адміністративних судів.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 14 червня 2019 року, крім іншого, відкрите касаційне провадження у справі № 754/2223/15-ц.


................
Перейти до повного тексту