П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 826/4509/17
Провадження № 11-81апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року (суддя Арсірій Р. О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року (судді Собків Я. М., Петрик І. Й., Сорочко Є. О.) у справі № 826/4509/17 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради (далі - Міськрада), третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міськради, у якому просила визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 28 липня 2016 року № 966/966 про виділення земельної ділянки у власність ОСОБА_3
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що оскаржуваним рішенням порушено її охоронюваний законом інтерес, оскільки Міськрада не мала жодних правових підстав для прийняття спірного рішення. За твердженням позивачки, орган місцевого самоврядування оскаржуваним рішенням виділив третій особі земельну ділянку за поштовою адресою, за якою розташований житловий будинок і земельна ділянка, що належать позивачці.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 22 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовив.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у позивачки немає жодних майнових прав на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:527:0080, оскільки вказана земельна ділянка була передана у власність третій особі.
5. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 липня 2018 року скасував рішення суду першої інстанції, а провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки зазначену справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.Суд зазначив, що спір між сторонами повинен вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
6. Закриваючи провадження в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції керувався тим, що оскільки спірні правовідносини в цій справі пов`язані із оспорюванням законності передання земельної ділянки, якою володіла позивачка, цільового призначення земель, основ містобудування та містобудівної діяльності, то цей спір не є публічно-правовим, а випливає з цивільних правовідносин, оскільки стосується питання права власності і має вирішуватися судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України).
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
7. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, як на один із доводів щодо скасування судового рішення суду апеляційної інстанції вказує на неправильне застосування цим судом норм, які визначають юрисдикцію цього спору, внаслідок чого суд дійшов висновку про неналежність спору до адміністративної юрисдикції.
8. За твердженням скаржниці, предметом цього спору є перевірка правомірності вчинення Міськрадою дій під час прийняття оскаржуваного рішення про передачу у власність третій особі земельної ділянки, якій присвоєно поштову адресу, яка збігається з адресою, за якою мешкає позивачка.
9. У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.
Позиція інших учасників справи
10. На час розгляду справи відповідач і третя особа відзивів на касаційну скаргу не надіслали.
Рух касаційної скарги
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 серпня 2018 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 31 січня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
12. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_8
13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 лютого 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників згідно з пунктом 1 частини першої статті 345 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
14. 31 травня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 10/0/30-19, виданого на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 "Про дострокове вибуття судді ОСОБА_8 зі складу Великої Палати Верховного Суду", відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Золотнікову О. С.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
16. Міськрада рішенням від 28 липня 2016 року № 966/966 "Про передачу громадянці ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 ", зокрема, затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, справа А-9812), а також передала ОСОБА_3, за умови виконання пункту 3 цього рішення, у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га (кадастровий номер 8000000000:72:527:0080) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.
17. Як зазначає позивачка, за такою ж адресою знаходиться й житловий будинок із земельною ділянкою, які належали ОСОБА_4 .
18. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, після чого її дочка ОСОБА_1 прийняла спадщину.
19. Обґрунтовуючи наявність порушеного права, позивачка зазначила, що спір ведеться з приводу присвоєння лишкам земельної ділянки, за рахунок яких сформована земельна ділянка третьої особи, поштової адреси - АДРЕСА_1, а оскільки рішення про перейменування земельної ділянки не приймалося, то оскаржується рішення Міськради від 28 липня 2016 року № 966/966 про виділення земельної ділянки у власність ОСОБА_3
20. Як убачається з матеріалів проекту землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3, земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:72:527:0080) межує:
- від "А" до "Б" - землі загального користування ( АДРЕСА_1 ;
- від "Б" до "В" - ОСОБА_5, ОСОБА_6 (кадастровий номер 8000000000:72:527:0016);
- від "В" до "А" - міські землі, не надані у власність чи користування.
21. Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:527:0080 не межує з житловим будинком, про який позивачка зазначила в позові.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
22. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
23. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
24. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
25. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
26. Отже, докомпетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
27. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
28. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
29. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
30. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
31. Разом з цим обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.
32. Як убачається з матеріалів справи, 14 лютого 2005 року на підставі доручення заступника Київського міського голови - секретаря ради № 225-032-655 надано згоду ОСОБА_3 на відведення земельної ділянки площею 0,10 га у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель на АДРЕСА_1 та на розроблення документації із землеустрою.