Постанова
Іменем України
16 жовтня 2019 р.
м. Київ
справа № 676/5872/18
провадження № 51-3526 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Іваненка І. В.,
суддів: Анісімова Г. М., Булейко О. Л.,
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
за участю:
прокурора Ємця І. І.,
захисників Михайлецького І. І., Марʼяна І. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Михайлецького І.І. на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 лютого 2019 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 25 квітня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018240070001191, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Лохвиця Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ст. 128 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 лютого 2019 року ОСОБА_1 засуджено: за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт; за ст. 128 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено до відбуття ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 25 356 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 25 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_3 визнано винуватим та засуджено за те, що він 25 липня 2018 року приблизно о 17.40 год. в м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області, на автодорозі по проспекту Грушевського, що навпроти будинку № 17 Б, під час суперечки з приводу дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлюючи свої дії та маючи можливість керувати ними, умисно завдав кулаком руки потерпілому ОСОБА_2 один сильний удар в область правої сторони обличчя, чим спричинив потерпілому тілесне ушкодження у вигляді синяка в скроневій області справа, яке за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження.
При цьому, ОСОБА_1 за вказаних обставин, 25 липня 2018 року приблизно о 17.40 год. в м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області, на автодорозі по проспекту Грушевського, що навпроти будинку № 17 Б, під час суперечки з приводу дорожньо-транспортної пригоди, через необережність, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг передбачити, що від падіння на тверде покриття дороги особа може отримати тілесні ушкодження, через злочинну недбалість, після завданого в обличчя удару допустив падіння потерпілого на асфальтне покриття автодороги, внаслідок чого ОСОБА_2 впав на асфальт і отримав середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому шийки правої стегнової кістки без зміщення уламків, яке призвело до тривалого розладу здоров`я.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 25 квітня 2019 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 лютого 2019 року - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про зміну оскаржуваних судових рішень в частині призначеного покарання, призначення йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Також просить частково задовольнити цивільний позов у межах суми, яку він відшкодував потерпілому, а у задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Свої вимоги засуджений мотивує тим, що, на його думку, судом першої інстанції призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі. Зокрема зазначає, що він повністю визнав вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125 та ст. 128 КК України, частково відшкодував матеріальну і моральну шкоду, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тому призначене йому покарання вважає явно несправедливим через суворість, оскільки у суду були підстави для звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Також ОСОБА_1 вважає істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону те, що йому повідомлялось про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, однак визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125 та ст. 128 КК України, підозра і обвинувачення у вчиненні яких йому не висувалася.
Крім цього, ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив цивільний позов потерпілого, оскільки частина витрат на лікування ОСОБА_2 не підтверджуються матеріалами справи і не є наслідком дій засудженого, тому їх необхідно залишити без задоволення. Моральну шкоду, заявлену в позові, засуджений також вважає не обґрунтованою та явно завищеною.
Захисник Михайлецький І.І. у своїй касаційній скарзі порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Захисник вважає, що суди не дали належної оцінки даним про особу засудженого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, визнав свою вину, щиро розкаявся, частково відшкодував завдану шкоду, вибачився перед потерпілим.
Також захисник вказує про те, що ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 125 та ст. 128 КК України, хоча ні підозра, ні обвинувачення у вчиненні цих злочинів йому не висувались, а органами досудового розслідування він обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Зазначене захист вважає істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Також захисник не погоджуєтьсязі стягнутою судами сумою відшкодування за цивільним позовом, оскільки вважає, що частина витрат засудженого на лікування, про які надані квитанції, не мають відношення до вчиненого ОСОБА_1 злочину, а заявлену суму моральної шкоди вважає безпідставною та явно завищеною. Вважає, що позивачем не конкретизовано, у чому саме полягає заподіяна йому моральна шкода.
Потерпілий ОСОБА_2 подав до суду заперечення на касаційні скарги засудженого та його захисника. У своїх запереченнях потерпілий зазначає, що вважає оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими, а доводи касаційних скарг безпідставними й такими, що не заслуговують на увагу. Вказує, що ОСОБА_1 вину у вчинених злочинах не визнав, з потерпілим не примирився, вибачення не попросив, понесені витрати на лікування і моральну шкоду не відшкодував, що свідчить про відсутність у засудженого щирого каяття.