1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції




Постанова

Іменем України



09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 716/663/18

провадження № 51-2907 км 19


Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ковтуновича М. І.,

суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,


за участю:

секретаря судового засідання Барашкіної І.О.,

прокурора Міщенко Т.М.,


розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Штефанчук С. В. на вирок Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 листопада 2018 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018260090000091, за обвинуваченням

ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Горошівці Заставнівського р-ну Чернівецької обл., жителя АДРЕСА_1 ),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 357 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за: ч. 2 ст. 186 КК - на строк 4 роки 6 місяців; ч. 2 ст. 357 КК - на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, та в умисному пошкодженні особливо важливих документів.

Так, 03 квітня 2018 року приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні кафе "Хатинка" на вул. Чорновола, 9 у м. Заставні Чернівецької обл., діючи умисно з корисливою метою повторно, шляхом ривка з рук, відкрито викрав гаманець ОСОБА_2, вартістю 35 грн., у якому були кошти в сумі 1700 грн, таким чином завдавши останній майнової шкоди на суму 1735 грн.

Цього ж дня приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в кабінеті № 209 Заставнівського ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області (вул. Незалежності, 49), під час зачитування начальником СВ Заставнівського ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області Цвіркуном П. М . протоколу затримання умисно схопив зі столу матеріали кримінального провадження № 12018260090000091 від 03 квітня 2018 року (витяг з ЄРДР № 12018260090000091 від 03 квітня 2018 року на 1 арк., постанову про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні № 12018260090000091 від 03 квітня 2018 року на 1 арк., пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілої ОСОБА_2, протокол затримання ОСОБА_1 на 3 арк., пояснення ОСОБА_4 на 1 арк., пояснення ОСОБА_2 на 1 арк., протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 на 2 арк., протокол огляду місця події від 03 квітня 2018 року на 2 арк.) та почав їх розривати на частини, тим самим пошкодив вищевказані особливо важливі документи.

Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 05 березня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Штефанчук С. В., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень і його особі через суворість, просить змінити постановлені щодо засудженого судові рішення, перекваліфікувати його дії: за епізодом щодо заволодіння майном ОСОБА_2 - з ч. 2 ст. 186 КК на ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за епізодом пошкодження документів - з ч. 2 ст. 357 КК на ч. 1 ст. 357 КК і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Захисник, обґрунтовуючи свої вимоги, указує на те, що судом першої інстанції помилково кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК, оскільки засуджений після заволодіння гаманцем потерпілої намагався залишити місце злочину, однак не встиг покинути територію бару, тому що був зупинений свідком, на вимогу якого повернув гаманець із грошима. Крім того, належно не проаналізовано показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і не досліджено даних, що містяться у протоколі огляду місця події від 03 квітня 2018 року з фототаблицями, для з`ясування, що бар становить суцільну дерев`яну конструкцію, яка складається з маленького приміщення кафе та літнього майданчика, критих суцільним дахом. На думку захисника, суди помилково дійшли висновку, що ОСОБА_1 мав можливість розпорядитися чи користуватися коштами, адже, коли він перебував на території бару, його дії були в полі зору свідків. Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії для доведення злочину до кінця, однак його не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, а тому, на думку захисника, дії її підзахисного слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК. Також захисник зазначає, що, кваліфікуючи дії засудженого за ч. 2 ст. 357 КК, суди помилково дійшли висновку, що пошкодження документів призвело б до знищення доказової бази у кримінальному провадженні, тому що жоден з пошкоджених документів, як вона вважає, не є беззаперечним та виключним доказом на підтвердження вини засудженого, а отже його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 357 КК як злочин невеликої тяжкості. Виходячи з цього, на думку ОСОБА_6, внаслідок неправильної кваліфікації дій засудженого йому призначено надто суворе покарання, яке не відповідає принципам співмірності, справедливості та індивідуалізації.

Позиції учасників судового провадження

Під час касаційного розгляду прокурор висловила доводи про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до суду касаційної інстанції від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що місцевий суд, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1, дійшов висновку про доведеність його винуватості у вчиненні інкримінованого злочину і кваліфікував дії винного за ч. 2 ст. 186 КК як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно. Своє рішення суд обґрунтував, зокрема, показаннями: потерпілої ОСОБА_2, яка зазначила, що, коли вона зі своїм співмешканцем перебували в кафе "Хатинка", до них підійшов ОСОБА_1, між ними виник словесний конфлікт, через який останній вирвав з її руки гаманець, в якому вона зберігала отриману пенсію, та вибіг із приміщення кафе; свідка ОСОБА_5, який зазначив, що коли він разом із ОСОБА_2 зайшли до кафе, до них підійшов ОСОБА_1 і запропонував їх пригостити, після того, як він відмовився, засуджений почав конфлікт, вирвав з рук потерпілої гаманець і втік із приміщення; свідка ОСОБА_4, який вказав, що працює барменом у кафе "Хатинка" та що, коли почув крик потерпілої про гаманець, вибіг із приміщення за ОСОБА_1, підійшов до нього на вулиці, і той добровільно віддав йому гаманець.


................
Перейти до повного тексту