Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 761/33170/16-ц
провадження № 61-34846св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року у складі судді Осаулова А. А. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 21 липня 2011 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 19 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 27 процентів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 31 серпня 2016 року у нього виникла заборгованість у розмірі 85 971,56 грн, з яких: 17 730,49 грн - заборгованість за тілом кредиту, 62 022,99 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 648,01 грн - нарахована пеня та комісія за користуванням кредитом, 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 4 070,07 грн - штраф (процентна складова), ПАТ КБ "Приватбанк" просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 85 971,56 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 82 779,49 грн, з яких: 17 1730,49 грн - заборгованість за тілом кредиту, 62 022,99 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 648,01 грн - нарахована пеня та комісія за користуванням кредитом.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив, що він ознайомився з умовами договору, який є публічним та розміщений на офіційному сайті позивача, а також підтвердив ознайомлення та згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг у ПАТ КБ "ПриватБанк" та з тарифами відповідно до обраного тарифного пакету.Оскільки ОСОБА_1 умови кредитного договору належно не виконує, вимоги банку про стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту, процентыв за користування кредитними коштам та нарахованої пені і комісії є обгрунтованими. У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу, суд відмовив, посилаючись на те, що пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а тому не можуть бути застосовані одночасно, оскільки це призведе до застосування подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне і те саме порушення договірного зобов`язання, що суперечить статті 61 Конституції України.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини, що мають значення для справи, дійшов законного та обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості, за винятком штрафів. Доводи апеляційної скарги щодо не застосування судом першої інстанції спеціальної позовної давності до вимог банку про стягнення пені, апеляційний суд вважав безпідставними, оскільки з наданого банком розрахунку заборгованості убачається, що пеня нарахована за один рік. Посилання заявника на не повідомлення його про збільшення ПАТ КБ "ПриватБанк" процентної ставки за користування кредитними коштами, суд відхилив з огляду на те, що збільшення розміру процентної ставки за прострочення виконання зобов`язання перебачено умовами договору.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У жовтні 2017 року до касаційного суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якій заявник просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 травня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 31 серпня 2017 року, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки правомірності зміни банком процентної ставки за користування кредитними коштами, та не застосували при вирішенні цього питання правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові
від 30 листопада 2016 року у справі №6-82цс16, відповідно до якого боржник вважається належно повідомленим про збільшення банком розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку, в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку. Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що підписана відповідачем анкета-заява не містить умов щодо сплати комісії, а тому відсутні правові підстави для її нарахування, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справвід 20 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Згідно з статтею 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
05 червня 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що 21 липня 2011 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до якого позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку "Універсальна", шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг ПАТ КБ "ПриватБанк". 22 липня 2013 року йому було переоформлено кредитну картку на престижну кредитну картку "Універсальна Gold", відповідно до тарифів якої позичальник отримав кредит у розмірі
19 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою 27 процентів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
В анкеті-заяві ОСОБА_1 зазначив про свою згоду на те, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку.
У порушення умов кредитного договору, ОСОБА_1 не виконав взятих на себе кредитних зобов`язань, у зв`язку з чим станом на 31 серпня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 85 971,56 грн, з яких: 17 730,49 грн - заборгованість за тілом кредиту, 62 022,99 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 648,01 грн - нарахована пеня та комісія за користуванням кредитом, 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 4 070,07 грн - штраф (процентна складова).
Висновки Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.