Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 188/1598/15-ц
провадження № 61-11164 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року у складі судді Городнича В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень попередніх інстанцій
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності.
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від
17 грудня 2015 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено.
Проведено опис та накладено арешт на майно, яке знаходиться в ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_1 ; накладено арешт на автомобіль марки FUAН 008 VAZ Autotechnology, модель 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1,
2008 року випуску, шасі НОМЕР_2, серія та номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ДАН НОМЕР_3, колір чорний. З метою збереження спірного автомобіля його було передано ОСОБА_4 на відповідальне зберігання до вирішення спору по суті.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від
13 травня 2016 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на майно: електром`ясорубку (2005 року виробництва); мультиварку (2015 року виробництва); обігрівач "УФО" (2013 року виробництва); електрошафу (2007 року виробництва); килими (2005 та 2007 року виробництва); посуд (сервізи - 4 набори, стакани - 2 набори, тарілки - 1 набір); фен (2015 року виробництва); швейну машинку ножну; міксер (2012 року виробництва); пральну машинку "Самсунг" (2012 року виробництва); холодильник "Атлант" (2012 року виробництва); кухонний гарнітур (2006 року виробництва); кухонний куток
(2007 року виробництва); телевізор плазмовий (2011 року виробництва); телевізор плазмовий (2013 року виробництва); ноутбук (2012 року виробництва); мікрохвильову піч (2012 року виробництва); котел для обігріву будинку
(2014 року виробництва); ванну (2014 року виробництва); пилосмок (2014 року виробництва); тюнери (2007 та 2012 року виробництва), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2016 року залишено без руху.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд зазначив, що заявник пропустив строк на апеляційне оскарження, а тому йому необхідно подати заяву про його поновлення, із зазначенням поважності причин пропуску. Крім того, заявнику відповідно до вимог статті 295 ЦПК України 2004 року необхідно вказати в апеляційній скарзі ім`я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, зокрема відповідача ОСОБА_2, його місце проживання або місцезнаходження, надати копію апеляційної скарги для відповідача, а також сплатити судовий збір.
07 липня 2016 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання
ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне провадження та апеляційна скарга у новій редакції.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2016 рокувизнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що станом на 19 липня
2016 року заявник не усунув недоліки апеляційної скарги у повному обсязі, зокрема не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги, у зв`язку з чим суд, керуючись статтями 121, 297 ЦПК України 2004 року, визнав її неподаною та повернув заявнику.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У серпні 2016 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга
ОСОБА_4 , у якій заявник просила скасувати ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року, та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що апеляційний суд не звернув увагу, що на виконання ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2016 року вона 24 червня 2016 року через філію Дніпропетровського обласного управління АГ "Ощадбанк" ТВБВ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська сплатила судовий збір у розмірі 275,60 грн і 24 липня 2016 року направила оригінал квитанції про сплату судового збору на адресу суду апеляційної інстанції, а тому оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обгрунтованою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
27 лютого 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, ЦПК України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.