Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 599/698/17
провадження № 61-34702св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Мшанецька сільська рада Зборівського району Тернопільської області,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_3, на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 15 червня 2017 року в складі судді Чорної В. Г. та рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 13 липня 2017 року в складі колегії суддів: Ходоровського М. В., Бершадської Г. В., Парандюк Т. С.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Мшанецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішення Мшанецької сільської ради та зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 . За її заявою рішенням Мшанецької сільської ради від 27 квітня 2016 року № 69 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з подальшою передачею у власність земельної ділянки, площею 0,7321 га, у с. Мшанець Зборівського району Тернопільської області. На підставі указаного рішення вона виготовила технічну документацію із землеустрою, під час здійснення обмірів в натурі (на місцевості) був присутній сільський голова, який вказував, що межа земельних ділянок повинна проходити по фундаменту будівель сусіднього землекористувача ОСОБА_2 Згодом вона звернулась із заявою до сільської ради про затвердження технічної документації, проте їй рішенням сесії Мшанецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області
від 17 лютого 2017 року № 182 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою.
Враховуючи вищезазначене, позивач просила суд скасувати рішення про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою та зобов`язати Мшанецьку сільську раду Зборівського району Тернопільської областізатвердити технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,7321 га, з яких: для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд площею 0,25 га; для ведення особистого селянського господарства (рілля) площею 0,3595 га; для ведення особистого селянського господарства (рілля) площею 0,1226 га та передати їй землю у приватну власність.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 15 червня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо межі земельних ділянок, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з подальшою передачею у власність земельної ділянки, площею 0,7321 га виготовлена без дотримання вимог земельного законодавства, тому рішення сільської ради від 17 лютого 2017 року № 182 є правомірним, а позовні вимоги безпідставні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 13 липня 2017 року змінено мотивувальну частину рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 15 червня 2017 року.
Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що на сесії Мшанецької сільської ради 17 лютого 2017 року заява
ОСОБА_1 не була розглянута по суті, а її розгляд було відкладено, тому спір в суді є передчасним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи. Заявлені позовні вимоги про зобов`язання Мшанецьку сільську раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність були в повній мірі обґрунтовані та підлягали задоволенню, проте суди безпідставно відмовили у задоволенні позову.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.