Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 664/340/16-ц
провадження № 61-20084св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 19 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Борка А. Л., Бездрабко В. О., Приходько Л. А.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що 29 вересня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який 28 жовтня 2015 року розірвано за рішенням суду. За час перебування у шлюбі ними придбано майно на загальну суму 33 500,00 грн, а саме: ліжко, обігрівач (конвектор), пральна машинка, електрозварювальний пристрій, мотооприскувач, мікрохвильова піч, холодильник, блендер, автомобільний причіп, автомобіль. Їй відомо, що у вересні 2015 року автомобіль було продано відповідачем. Окрім того, 10 серпня 2014 року вона та відповідач придбали у ОСОБА_3 за 100 000,00 грн належний йому будинок із земельною ділянкою у с. Виноградове, 50 000,00 грн вони заплатили одразу, про що надали розписку, а решту домовились заплатити через рік. Вони спільними коштами поліпшували будинок, витративши у загальному 40 000,00 грн. 23 серпня 2015 року відповідач без її відома продав вказаний будинок ОСОБА_4 за 160 000,00 гривень. 50 000,00 грн відповідач повернув ОСОБА_3, а решту коштів в сумі 110 000,00 грн залишив собі. Позивач просить розділити спільне сумісне майно подружжя та виділити їй у власність ліжко, пральну машинку, холодильник, мікрохвильову піч, блендер, а відповідачу - мотооприскувач, електрозварювальний пристрій, обігрівач(конвектор), автомобільний причіп. Стягнути з відповідача грошову компенсацію за перевищення частки майна у сумі 57 550,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 вересня 2016 року позов задоволено частково.
Розділено спільне майно подружжя: визнано за ОСОБА_1 право власності на частину спільного майна подружжя: двоспальне дерев`яне ліжко, обігрівач (конвектор), блендер та пральну машину LG; визнано за ОСОБА_2 право власності на частину спільного майна подружжя: мікрохвильову піч та холодильник.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 400,00 грн компенсації за перевищення частки у власності.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у розмірі 33,97 грн.
Проведено зарахування сум до стягнення та остаточно стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 366,03 грн компенсації за перевищення частки у власності.
У решті позову відмовлено за необґрунтованістю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторонами не надано документального підтвердження наявності зазначеного в позові майна, але факт наявності холодильника, мікрохвильової печі, ліжка, обігрівача (конвектора), блендера та пральної машини вважається доведеним із пояснень позивача, його представника та представника відповідача. Мотооприскувач, причіп та електрозварювальний пристрій, з пояснень відповідача, перебували у користуванні. При поділі майна, суд виходив з переліку майна, що визнано доведеним, оскільки документальне підтвердження іншого майна суду не надано. Факт придбання спірного автомобіля хоча і підтверджено показами свідків, але документального підтвердження його існування чи факту його продажу на час розгляду справи не надано.
Щодо стягнення компенсації вартості за придбання будинку суд виходив з того, що факт продажу будинку не доведено. Будинок перебуває у власності ОСОБА_3 і не є спільною сумісною власністю подружжя.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 19 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив обсяг майна подружжя, що підлягає поділу. ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження факту продажу спірного будинку, компенсацію частини вартості якого просила позивач.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою та просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий апеляційний розгляд.
Рішення суду першої інстанції не оскаржено та не переглядається.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції вибірково перевірив доводи апеляційної скарги, не повністю перевірив законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції по суті вирішеного спору, не навів всіх мотивів ухваленого ним судового рішення та обставин, які б спростували доводи апеляційної скарги.
Крім того, в касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що свою згоду на стягнення з неї грошової компенсації за перевищення частки не давала, грошей на депозитний рахунок суду не вносила, тому суди здійснили поділ спільного майна подружжя з порушенням вимог закону та безпідставно стягнули з неї 3 400,00 грн компенсації на користь відповідача.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що сторони перебували у шлюбі з 29 вересня 2009 року до 28 жовтня 2015 року, шлюб розірвано рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 28 жовтня 2015 року. Предметом поділу є: спільно придбане майно, до переліку якого включено ліжко, обігрівач (конвектор), пральну машинку, електрозварювальний пристрій, мотооприскувач, мікрохвильову піч, холодильник, блендер, автомобільний причіп, автомобіль, однак ними не надано документального підтвердження наявності вказаного майна. Факт наявності холодильника, мікрохвильової печі, ліжка, обігрівача (конвектора), блендера та пральної машини вважається доведеним із пояснень позивача, його представника та представника відповідача. Мотооприскувач, причіп та електрозварювальний пристрій, з пояснень відповідача, перебували у користуванні. Факт придбання автомобіля хоча і підтверджено показами свідків, але документального підтвердження його існування чи факту його продажу не вказано.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог статті 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того,що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
Частина перша статті 69 СК України передбачає, що дружина та чоловік мають право на поділ майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з статтею 71 СК України майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя, позивач надала перелік майна з розрахунком його вартості, яке є спільною сумісною власністю подружжя.