Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 266/409/17-ц
провадження № 61-36315св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "СРЗ",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 липня
2017 року в складі судді Д`яченка Д. О. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Ткаченко Т. Б.,
Зайцевої С. А., Кочегарової Л. М.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" (далі - ТОВ "СРЗ") про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що з 10 серпня 2007 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем. Наказом ТОВ "СРЗ" від 13 січня 2017 року № 10 його було звільнено з роботи за появу на роботі у стані алкогольного сп`яніння на підставі пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП України. Вважав вищевказаний наказ незаконним та безпідставним, оскільки його звільнено за відсутності згоди профспілки. Також посилався на те, що його нетверезий стан медичним висновком не підтверджений, проходження медичного огляду йому ніхто не пропонував, а пояснення надавав під тиском працівників служби охорони підприємства.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд визнати звільнення за наказом від 13 січня 2017 року № 10 на підставі пункту 7 статті 40 КЗпП України незаконним, поновити негайно його на посаді стивідора групи стивідорних робіт служби транспорту департаменту логістики та забезпечення ТОВ "СРЗ" з виплатою щомісячного заробітку та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 січня 2017 року по день ухвалення рішення.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 07 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач з`явився на роботу в стані алкогольного сп`яніння та факт його знаходження у такому стані підтверджено протоколом його затримання з різким запахом алкоголю під час робочої зміни, актом відмови від проходження медичного огляду та власноручними поясненнями позивача щодо знаходження його у стані алкогольного сп`яніння із зазначенням кількості розпитого спиртного, тому його вимоги не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопада 2017 року ТОВ "СРЗ" подало заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу з суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами.
Судом установлено, що ОСОБА_1 з 2007 року по 16 січня 2017 року працював у ТОВ "СРЗ", остання посада стивідор групи стивідорних робіт служби транспорту департаменту логістики та забезпечення ТОВ "СРЗ".
15 грудня 2016 року ОСОБА_1 був затриманий на робочому місці начальником зміни та охоронців, з різким запахом алкоголю, що підтверджено протоколом про затримання від 15 грудня 2016 року № 76.
Від проходження медичного огляду ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 16 грудня 2016 року він дійсно знаходився у стані алкогольного сп`яніння на території ТОВ "СРЗ" у робочий час під час робочої зміни з 19 годин 00 хвилин 15 грудня 2016 року, була розпита пляшка горілки.
21 грудня 2016 року ТОВ "СРЗ" звернулося з поданнями до Первинної профспілкової організації працівників ТОВ "СРЗ" у структурі КВПУ ВПС "Захист справедливості" та Всеукраїнської профспілки "Захист справедливості" щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі пункту 7 статті 40 КЗпП України.
12 січня 2017 року на засіданні Первинної профспілки ТОВ "РЗС" у структурі КВПУ ВПС "Захист справедливості" вирішено відмовити у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 7 статті 40 КЗпП України, що підтверджується відповідним протоколом засідання.
Всеукраїнська професійна спілка "Захист справедливості" відмовила у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 з ТОВ "СРЗ" на підставі пункту 7 статті 40 КЗпП України, що підтверджується листом профспілки від 13 січня 2017 року. У обґрунтування такої відмови профспілка рекомендувала адміністрації підприємства ознайомитися з постановами Пленуму Верховного Суду України та судовою практикою за 2012 рік.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.