Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 629/911/15-ц
провадження № 61-32100св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Курило В. П.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - начальник Київського відділу держаної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 квітня 2015 року в складі судді Ткаченко О. А. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області
від 10 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Швецової Л. А., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії начальника Київського відділу держаної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції (далі - Київський ВДВС Полтавського МУЮ).
Скарга мотивована тим, що рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 жовтня 2013 року з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3, у
розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи
з 02 листопада 2012 року і до закінчення навчання, тобто до 30 червня
2015 року. 17 січня 2014 року на виконання вказаного рішення Лозівським міськрайонним судом Харківської області видано виконавчий лист
№ 629/3069/13-ц про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання.
27 січня 2015 року ОСОБА_1 письмово направила на адресу Київського ВДВС Полтавського МУЮ заяву про відкриття виконавчого провадження на ім`я начальника відділу та виконавчий лист № 629/3069/13-ц, які виконавча служба отримала 24 лютого 2015 року. Однак до теперішнього часу зі сторони державної виконавчої служби жодних рішень щодо відкриття або відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 629/3069/13-ц не прийнято.
З урахуванням викладеного, уточнивши скаргу, ОСОБА_1 просила визнати дії (бездіяльність) начальника відділу Київського ВДВС Полтавського МУЮ неправомірними та незаконними, що виявилися у бездіяльності, під час виконання судового рішення та зобов`язати начальника Київського ВДВС Полтавського МУЮ усунути допущені порушення, а саме: відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 629/3069/13-ц та належним чином повідомити її про відкриття виконавчого провадження.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 квітня
2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 серпня 2017 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 25 лютого 2015 року, а її копія була направлена ОСОБА_1 поштою 02 березня 2015 року, тобто до подачі скарги до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення скарги.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.