Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 705/4820/17
провадження № 61-47097св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа- Уманський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 червня 2018 року в складі судді Коваля А. Б. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 16 жовтня 2018 року в складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Вініченко Б. Б.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність начальника Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області
(далі - Уманський міський ВДВС ГТУЮ у Черкаській області) та скасування арешту з виключенням відомостей з Єдиного реєстру боржників.
Скарга мотивована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Зазначав, що у нього виникла потреба у розпорядженні належною йому квартирою, однак своїм правом скористатися не має змоги через наявність накладеного арешту на дану квартиру. 01 листопада 2017 року він звернувся до Уманського міського ВДВС ГТУЮ у Черкаській області із заявою про зняття арешту, однак 08 листопада 2017 року отримав письмову відповідь начальника Уманського міського ВДВС ГТУЮ у Черкаській області про те, що згідно із книги обліку виконавчих проваджень державного виконавця за 2007 рік у відділі на виконанні перебував виконавчий документ, виданий
14 жовтня 2005 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170,00 грн. 18 квітня 2006 року з метою повного фактичного виконання указаного виконавчого документа, постановою ВДВС Уманського МУЮ було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_1 23 червня 2007 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170,00 грн завершено у зв`язку із не розшуком боржника, а виконавчий документ повернуто на підставі пункту 5 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Вважав таку відповідь необґрунтованою, а бездіяльність щодо не зняття арешту з належного йому майна незаконною, оскільки в порушення Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець не припинив чинність арешту, не вказав цього у постанові та не повідомив його належним чином, що призвело до порушення його права власності.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд: визнати неправомірною бездіяльність начальника Уманського міського ВДВС ГТУЮ у Черкаській області Гудзовського О. О. щодо не скасування арешту на квартиру
АДРЕСА_1 за заявою від 01 листопада
2017 року; скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1, накладений постановою від 18 квітня 2006 року АА 601180 ВДВС Уманського МУЮ та виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 червня
2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 16 жовтня 2018 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність начальника Уманського міського
ВДВС ГТУЮ у Черкаській області Гудзовського О. О. щодо не скасування арешту на квартиру АДРЕСА_1 за заявою
від 01 листопада 2017 року.
Скасовано арешт на квартиру АДРЕСА_1, накладений постановою від 18 квітня 2006 року АА 601180 ВДВС Уманського МУЮ та виключено відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що арешт на квартиру ОСОБА_1 було накладено без дотримання вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2018 рокуУманський міський ВДВС ГТУЮ у Черкаській області подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.
Відзив заявником на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що в Уманському МВ ДВС Головного ТУЮ у Черкаській області на виконанні перебував виконавчий документ від 14 жовтня 2005 року
№ 0000034, щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170,00 грн.
18 квітня 2006 року з метою повного фактичного виконання указаного виконавчого документа, постановою АА 601180 ВДВС Уманського МУЮ було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_1
23 червня 2007 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документу № 0000034, виданого 14 жовтня 2005 року
УАТІ Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі
170,00 грн завершено у зв`язку з не розшуком боржника, а виконавчий документ повернуто на підставі пункту 5 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".
01 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Уманського міського ВДВС ГТУЮ у Черкаській області із заявою про зняття арешту.
08 листопада 2017 року начальником Уманського міського ВДВС ГТУЮ у Черкаській області було надано відповідь на заяву ОСОБА_1 з якої вбачається, що згідно з книгою обліку виконавчих проваджень державного виконавця за 2007 рік у даному відділі на виконанні перебував виконавчий документ від 14 жовтня 2005 року № 0000034 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170,00 грн. Разом з тим ОСОБА_1 були роз`яснені положення статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", проте такі роз`яснення у повній мірі не відповідають положенням змісту самої статті.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягають частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права