Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
місто Київ
справа № 344/11163/16-ц
провадження № 61-14790св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфабуд",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд" на рішення Івано-Франківського міського суду від 15 березня 2017 року у складі судді Польської М. В. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Васильковського В. М., Бойчука І. В., Ясеновенко Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання майнових прав, зобов`язання передати документи, необхідні для оформлення покупцем прав власності.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 04 червня 2014 року він уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфабуд"
(далі - ТОВ "Альфабуд") договір купівлі-продажу майнових прав № 55/9 на квартиру АДРЕСА_1 . Вартість майнових прав за 1 кв. м складає 4 550 грн, загальна вартість квартири 324 688, 00 грн. За додатковою угодою від 14 травня 2015 року до договору купівлі-продажу майнових прав № 55/9 він повністю оплатив вартість майнових прав за комору. Станом на 13 березня 2015 року ним оплачено усі кошти за майнові права на квартиру в сумі 324 700, 00 грн з переплатою 1 600,00 грн, однак відповідач не виконав свої зобов`язання щодо підписання актів та передачі документів на квартиру і комору.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав, вважав його необґрунтованим.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 15 березня 2017 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , поруч з будинком № 130 . Визнано за ОСОБА_1 майнові права на комору № 62, розташовану на дев`ятому поверсі, загальною площею 1, 8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з будинком № 130 . Зобов`язано ТОВ "Альфабуд" передати ОСОБА_1 документи, необхідні для оформлення покупцем права власності на об`єкт нерухомості, а саме акт прийому-передачі, витяг з реєстру інвесторів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що згідно з пунктом 3.8 договору № 55/9 продавець закріплює за покупцем об`єкт нерухомості та здійснює його передачу за умови оплати покупцем 100, 00 % вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, а за пунктами 2.1, 2.2, 2.5 цього договору право власності на майнові права переходить від продавця до покупця після підписання акта прийому-передачі. Тому таке право на передачу майнових прав шляхом підписання акта прийому-передачі у ОСОБА_1 виникло 13 березня 2015 року після 100, 00 % оплати прав на квартиру в сумі 324 700, 00 грн за загальну площу 71, 36 кв. м, а 14 травня 2015 року - на комору.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що станом на 13 березня 2015 року ОСОБА_1 здійснив 100, 00 % оплату вартості покупцем майнових прав на квартиру, обумовлену договором у сумі 324 688, 00 грн за загальну площу 71, 36 кв. м, з переплатою 1 600, 00 грн. Таким чином, позивач виконав умови пункту 3.4 договору про повне погашення заборгованості перед продавцем протягом 15 днів з моменту реєстрації поштовим відділенням рекомендованого листа про зміну ціни, за ціною, що діяла до такої зміни, з огляду на що відсутня була необхідність повідомляти продавця про непогодження з пропозицією останнього щодо встановленої нової ціни.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у червні 2016 року, ТОВ "Альфабуд" просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судами норм матеріального права.
Заявник зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначив, що укладеним договором купівлі-продажу майнових прав передбачено збільшення вартості майнових прав на об`єкт нерухомості. Суд не врахував, що у разі незгоди з пропозицією продавця щодо встановлення нової ціни покупець повинен письмово повідомити про це протягом 10 днів з моменту реєстрації поштовим відділенням рекомендованого листа про зміну ціни і повністю погасити заборгованість протягом 15 днів з моменту реєстрації поштою такого листа за ціною, що діяла до такої зміни. За відсутності такого повідомлення та непогашення заборгованості за ціною, що діяла до зміни, нова ціна вважається прийнятою автоматично на 16-тий день після реєстрації поштовим відділенням рекомендованого листа про зміну ціни (пункт 3.4 договору). Отже, має бути наявність двох пов`язаних умов для оплати вартості майнових прав за раніше встановленою ціною, а саме: письмове повідомлення про незгоду з новою ціною та здійснення оплати. Лист про зміну вартості майнових прав зареєстровано поштою 06 березня 2015 року. Позивач до 16 березня 2015 року не надіслав письмове повідомлення про незгоду з новою ціною. Крім того, до дати зміни ціни ним сплачено 126 600, 00 грн вартості майнових прав за 27, 8 кв. м із 76, 4 кв. м загальної площі, неоплаченими залишились 48, 6 кв. м на суму 432 540, 00 грн. З 06 березня 2015 року позивачем внесено 222 620, 00 грн, що складає 52, 8 кв. м площі, тому неоплаченими залишаються 23, 6 кв. м на суму 210 040, 00 грн. Оскільки позивач сплатив менше 70, 00 % вартості об`єкта нерухомості, то згідно з пунктом 3.5 договору на вартість неоплаченої площі нараховується 1, 5 ставки рефінансування, що складає 306 830, 27 грн, з них 210 040, 00 грн - основна заборгованість, 96 790, 27 грн - відсотки рефінансування. Крім цього, за порушення строків оплати сплачується пеня, а при неоплаті понад 60 календарних днів, крім пені - штраф у розмірі 10, 00 % від суми простроченого платежу і 10, 00 % річних. Загалом заборгованість позивача становить 507 288, 97 грн.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданому відзиві позивач зазначає про безпідставність касаційної скарги та просить залишити її без задоволення.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у березні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 04 червня 2014 року між ТОВ "Альфабуд" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 55/9, предметом якого є обов`язок передачі майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 із завершенням будівництва до 4-го кварталу 2014 року.