ПОСТАНОВА
Іменем України
15 жовтня 2019 року
м. Київ
справа №803/1526/16
касаційне провадження №К/9901/41598/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 (суддя Дмитрук В.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 (головуючий суддя - Матковська З.М., судді: Затолочний В.С., Каралюс В.М.) у справі № 803/1526/16 за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 67968-03.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 11.11.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.01.2017 залишив постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 без змін.
Задовольняючи позов, судові інстанції виходили з того, що середньоринкова вартість належного позивачу автомобіля відповідно до розрахунку, сформованого ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 13.10.2016, становить менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, а відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх і беззаперечних доказів на обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного акта індивідуальної дії.
Володимир-Волинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частини третьої статті 2, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
При цьому зазначає, що судовими інстанціями безпідставно надано перевагу доказам ОСОБА_1 без дослідження реальної ринкової вартості належного їй транспортного засобу.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 67968-03, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн.
Обґрунтовуючи підставу прийняття зазначеного акта індивідуальної дії, Володимир-Волинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області зазначала, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки LEXUS, моделі RX 350, 2012 року випуску, з об`ємом двигуна 3456 куб. см., який має середньоринкову вартість понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а тому відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України є платником транспортного податку в 2016 році.
Надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваного акта індивідуальної дії, слід враховувати таке.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 цього Кодексу є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267.
Редакція підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, якою встановлено ознаки (характеристики) легкового автомобіля, наявність яких є умовою для віднесення його до об`єкта оподаткування транспортним податком, змінювалась.
Так, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VIII внесено зміни до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, які були чинними в період з 01.01.2016 по 31.12.2016.
Згідно з абзацом першим підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 № 928-VIII).
Отже, платником транспортного податку за базовий податковий період - 2016 рік є власник легкового автомобіля, середньоринкова вартість якого становить понад 1033500,00 грн. (1378,00 грн. х 750) та з року випуску якого минуло не більше п`яти років (включно).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абзац другий підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016)).