ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 902/620/18
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.02.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2019, частково задоволено позов АТ "Укртрансгаз", стягнуто з ТОВ "Вінницягаз Збут" 1612, 82 грн. пені за прострочення зобов`язання щодо оплати наданих послуг за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, 160,50 грн. 3% річних, 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову про стягнення 52400,21 грн. інфляційних втрат, 146542,17 грн. пені, 33053,88 грн. 3% річних позивачу відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем прострочено виконання грошових зобов`язань за договором транспортування природного газу магістральними трубопроводами, однак, визначаючи періоди прострочення та нараховуючи за ці періоди суми штрафних санкцій, відсотків річних і інфляційних втрат, позивач не врахував фактів оплати наданих ним послуг, а також умов спільних протокольних рішень, якими сторони змінили порядок і строки проведення розрахунків за основним договором. Відтак, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення коштів з урахування встановлених обставин, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольнили позовні вимоги частково.
Вказані висновки зроблені на підставі таких встановлених судами обставин даної справи.
Позивач (Газотранспортне підприємство) та відповідач (Замовник) 01.07.2015 уклали Договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1506000158/Н001т (надалі - Договір), на умовах якого Газотранспортне підприємство зобов`язується надати Замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу Замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а Замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами Договору.
Згідно з п. 5.5. Договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до п. 5.6. Договору у випадку, якщо Замовник є гарантованим постачальником, то Замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу у мiсяцi, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок Газотранспортного підприємства у порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується нацiональною комісією, що здiйснює державне регулювання у сфері енергетики. Остаточний розрахунок за наданi у звiтному мiсяцi послуги проводиться Замовником до двадцятого числа мiсяця, наступного за звiтним, вiдповiдно до акта наданих послуг та з урахуванням ранiше перерахованих коштів.
У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із Замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 7.3. Договору).
Судами з`ясовано, що позивач, на виконання умов Договору надав у травні - грудні 2016 року, у січні - грудні 2017 року відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу на загальну суму 43 339 028,64 грн.
Оплату за послуги з транспортування природного газу Відповідач провів в повному обсязі на суму 43339018,64 грн.
Розрахунок відповідачем було здійснено таким чином:
- частину вартості послуг з транспортування природного газу, отриманого відповідно до договору на суму 10949634,52 грн. відповідач оплатив згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим відповідною постановою НКРЕКП;
- іншу частину вартості отриманого природного газу на суму 32389384,12 грн. - за рахунок коштів, отриманих відповідно до приписів чинної на той час постанови КМУ від 11.01.2015 №20 на підставі спільних протокольних рішень та в порядку передбаченому постановою КМУ №256 від 04.03.2002.
Так, між Головним управлiнням Державної казначейської служби України у Вiнницькiй областi, Департаментом фiнансiв Вiнницької обласної державної адмiнiстрацiї, ТОВ "Вiнницягаз Збут", ПАТ "Укртрансгаз" та НАК "Нафтогаз України" складено та підписано 9 спільних протокольних рiшень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України (далі - Спільні протокольні рішення).
Судами встановлено, що на виконання зазначених спільних протокольних рішень відповідачем здійснювалось погашення заборгованості транспортування природного газу за Договором таким чином: 28.12.2016 в сумi 4000000,00 грн. (за наданi послуги протягом травня - жовтня 2016 року зарахованi кошти у сумi 1800963,14 грн.); 25.01.2017 в сумi 6300000,00 грн.; 25.01.2017 в сумi 2700000,00 грн.; 09.03.2017 в сумi 3000000,00 грн.; 23.03.2017 в сумi 5000000,00 грн.; 10.05 2017 в сумi 3000000,00 грн.; 28.09.2017 в сумi 1963500,00 грн.; 01.12 2017 в сумi 1886500,00 грн.; 21.12.2017 в сумi 3747528,18 грн.
З 1 сiчня 2018 року перерахування коштiв державою здійснювалось на пiдставi актiв звiряння у порядку, визначеному Порядком фiнансування мiсцевих бюджетiв на здiйснення заходiв з виконання державних програм соцiального захисту населення за рахунок субвенцiй з державного бюджету, затвердженому Постановою КМУ вiд 04.03.2002 №256.
В період з 24.01.2018 по 17.02.2018 на рахунок позивача з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідача згідно з алгоритмом розподілу коштів, передбаченим п. 5.6. договору, перераховано кошти: 24.01.2017 - 27679,11 грн., 583368,15 грн., 25.01.2017 - 52319,46 грн., 26.01.2017 - 61181,38 грн., 27.01.2017 - 65044,25 грн., 30.01.2017 - 55484,53 грн., 31.01.2017 - 47838,42 грн., 78972,83 грн., 01.02.2017 - 14249,96 грн., 16.02.2017 - 494117,58 грн., 17.02.2017 - 41046,13 грн., з призначенням платежу: "Оплата за транспортування природного газу магістральними трубопроводами в 2016 році".
Однак, зазначені кошти, враховуючи механізм та алгоритм розрахунків між сторонами, були зараховані товариством в оплату послуг з транспортування природного газу, отриманих в січні 2017 року, відповідно до умов п. 5.6. Договору та враховуючи відсутність заборгованості в 2016 році, яка була погашена шляхом зарахування виділених державою коштів на виконання підписаних сторонами спільних протокольних рішень.
Сторонами складено та підписано акт звірки розрахунків за період з 01.05.2016 по 31.12.2017, згідно з яким сальдо станом на 31.12.2017 на користь ПАТ "Укртрансгаз" складає 4 017 917,41 грн.
28.02.2018 відповідачем на рахунок позивача було перераховано кошти в розмiрi 2990892,80 грн. (301467,07 грн., 1963225,19 грн. та 726200,54 грн.), якi були зарахованi в рахунок погашення заборгованості за 2017 рiк.
Встановивши вказані обставини, суди дійшли висновків, що здійснивши остаточний розрахунок за транспортований природний газ за грудень 2017 року згідно з Алгоритмом 28.02.2018, відповідач допустив прострочення з оплати транспортованого газу на суму 381724, 05 грн. з 22.01.2018.
З огляду на встановлені обставини щодо оплати послуг за транспортування природного газу із урахуванням затвердженого алгоритму, суди обох інстанцій дійшли висновків, що сума пені за простроченими зобов`язаннями відповідача по оплаті природного газу, який було поставлено у грудні 2017 року, становить 1612,82 грн. за загальний період 22.01.2019 - 30.01.2019. Зокрема: із простроченої суми 381724,05 грн. пеня за період 22.01.2018 - 22.01.2018 становить 303,29 грн.; з простроченої суми 314043,36 грн. пеня за період 23.01.2018 - 23.01.2018 становить 249, 51 грн.; з простроченої суми 281406,82 грн. пеня за період 24.01.2018 - 24.01.2018 становить 223,58 грн.; з простроченої суми 229915,30 грн. пеня за період 25.01.2018 - 25.01.2018 становить 182,67грн.; з простроченої суми 185083,92 грн. пеня за період 26.01.2018 - 28.01.2018 становить 486,80 грн.; з простроченої суми 128977,60 грн. пеня за період 29.01.2018 - 29.01.2018 становить 113,08 грн.; з простроченої суми 61464,29 грн. пеня за період 30.01.2018 - 30.01.2018 становить 53,89 грн.
Щодо решти вимог про стягнення пені в сумі 146542,17 грн., то судами обох інстанцій відмовлено в їх задоволенні через необгрунтованість та недоведеність обставин прострочення оплати послуг з урахуванням встановлених обставин щодо зміни порядку і строків розрахунків.
Також з урахуванням встановлених обставин судами перераховано розмір суми процентів річних за простроченими зобов`язаннями відповідача по оплаті природного газу, який було поставлено у грудні 2017 року, та встановлено що він становить 160,50 грн. за загальний період 22.01.2019 - 30.01.2019: з простроченої суми 381724,05 грн. 3% річних за період 22.01.2018 - 22.01.2018 становлять 31,37 грн.; з простроченої суми 314043,36 грн. 3% річних за період 23.01.2018 - 23.01.2018 становлять 25,81 грн.; з простроченої суми 281406, 82 грн. 3% річних за період 24.01.2018 - 24.01.2018 становлять 23,13 грн.; з простроченої суми 229915,30 грн. 3% річних за період 25.01.2018 - 25.01.2018 становлять 18,90 грн.; з простроченої суми 185083,92 грн. 3% річних за період 26.01.2018 - 28.01.2018 становлять 45,64 грн.; з простроченої суми 128977,60 грн. 3% річних за період 29.01.2018 - 29.01.2018 становлять 10,60 грн.; з простроченої суми 61464,29 грн. 3% річних за період 30.01.2018 - 30.01.2018 становлять 5,05 грн. Також за висновками судів вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 160,50 грн. за період 22.01.2018 - 30.01.2018. В стягненні 3% річних в сумі 33053,88 грн. судами відмовлено.
Водночас, у зв`язку з тим, що заявлені до стягнення суми інфляційних втрат визначені позивачем за періоди, кожний з яких менше місяця, у вимогах про стягнення інфляційних втрат відмовлено.
Не погоджуючись з висновками судів в частині відмови в позові, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у вказаній частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, вважає, що суди проігнорували вільне волевиявлення сторін, наведене у пункті 5.5, п.5.6 договору, згідно з яким підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, складених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором. Крім того, скаржник не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо неможливості впливу відповідача на порядок і строки проведення розрахунків із відповідачем, зважаючи на спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, оскільки жодним нормативним актом не передбачено обов`язку здійснювати розрахунки між продавцем і постачальником природного газу виключно із застосуванням рахунків зі спеціальним режимом використання.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач не погоджується з доводами скаржника, підтримує правову позицію щодо неможливості впливу на процес здійснення розрахунків з позивачем, тому вважає правильними висновки судів, у зв`язку з чим просить залишити в силі оскаржені позивачем рішення.
Заслухавши доповідь головуючого судді, переглянувши в порядку ст. 300 ГПК України в межах доводів та вимог касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За своєю правовою природою та змістом правового регулювання укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.
Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 7 Господарського кодексу України визначено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Згідно з положеннями частин 1- 3 ст. 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 Бюджетного Кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу державні програми соціального захисту: додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян), проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (надалі - Порядок №256). Цей Порядок визначає відповідно до ст. 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати тощо.