ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 924/173/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Ковальчук Лесі Володимирівни
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2019 (суддя Музика М. В.)
і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 (головуючий суддя Бучинська Г. Б., судді Гудак А. В., Філіпова Т. Л.)
у справі № 924/173/19
за позовом Державного підприємства "Славутське лісове господарство"
до фізичної особи-підприємця Ковальчук Лесі Володимирівни
про визнання недійсними платіжних доручень та стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 149 529, 00 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Державне підприємство "Славутське лісове господарство" (далі - позивач, ДП "Славутське лісове господарство") звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до фізичної особи-підприємця Ковальчук Лесі Володимирівни (далі - відповідач, ФОП Ковальчук Л . В. ) про визнання недійсними платіжних доручень від 28.02.2018 № 2822 та від 19.01.2018 № 1826 та стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 149 529,00 грн.
2. Позов обґрунтований тим, що у підприємства існує дебіторська заборгованість без підтверджуючих первинних бухгалтерських документів, яка виникла внаслідок перерахування коштів контрагентам, без укладення договорів, у тому числі з ФОП Ковальчук Л. В. на суму 149 529,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.05.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2019, позов задоволено частково.
Стягнуто з ФОП Ковальчук Л. В. на користь ДП "Славутське лісове господарство" 149 529,00 грн безпідставно отриманих коштів. У частині позову про визнання недійсними платіжних доручень від 28.02.2018 № 2822 та від 19.01.2018 № 1826 відмовлено.
4. При ухваленні рішень зі справи суди попередніх інстанцій виходили з того, що платіжне доручення не може бути підставою виникнення цивільних прав та/чи обов`язків, оскільки не містить ознак правочину. У звязку із цим відсутні підстави для визнання недійсними платіжних доручень від 28.02.2018 № 2822 та від 19.01.2018 № 1826, оскільки вони не є правовою підставою для перерахування відповідачу сум коштів в розмірі 99 115,00 грн та 99 500,00 грн.
5. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що між сторонами відсутні господарські зобов`язання або укладені договори, у зв`язку з чим набувач отримав кошти без правової підстави, передбаченої законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. ФОП Ковальчук Л. В., не погоджуючись з ухваленими рішеннями, звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
7. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що, частково задовольняючи позов, суди дійшли помилкового висновку про відсутність господарських зобов`язань між сторонами, що стало підставою для застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
8. На думку заявника, правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов`язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень статті 1212 ЦК України.
При цьому скаржник посилається на схожі правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 23.03.2016 у справі № 6-2978цс15, від 25.02.2015 у справі № 3-11гс15, від 25.03.2015 у справі №3-5гс15, від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012, від 24.09.2014 у справі № 6-122цс14, постановах Вищого господарського суду України від 02.07.2012 у справі № 5006/18/13/2012, від 15.03.2017 у справі № 910/10308/15.
9. Скаржник вказує на те, що, досліджуючи надані до матеріалів справи накладні на отримання товарів, суди попередніх інстанцій не врахували вимоги статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Доводи інших учасників справи
10. ДП "Славутське лісове господарство" не надало відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Судами встановлено, що ДП "Славутське лісове господарство" перерахувало ФОП Ковальчук Л. В. грошові кошти на загальну суму 491 895,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28.02.2018 № 2822 на суму 99 115,00 грн із призначенням платежу "за будматеріали згідно рахунку від 02.02.2018 № 42"; платіжним дорученням від 19.01.2018 № 1826 на суму 99 500,00 грн із призначенням платежу "за матеріали згідно рахунку від 05.01.2018 № 2"; платіжним дорученням від 12.01.2018 № 1817 на суму 99 780,00 грн із призначенням платежу "за матеріали згідно рахунку від 05.01.2018 № 2"; платіжним дорученням від 28.12.2017 № 1802 на суму 95 000,00 грн із призначенням платежу "за матеріали згідно рахунку від 21.12.2017 б/н"; платіжним дорученням від 26.12.2017 № 1780 на суму 98 500,00 грн із призначенням платежу "за матеріали згідно рахунку від 21.12.2017 б/н".
12. У подальшому відповідач повернув позивачу кошти на загальну суму 342 366,00 грн, що підтверджується меморіальними ордерами від 01.08.2018 № @2PL231102 на суму 52 866,00 грн, від 17.07.2018 № @2PL199267 на суму 51 500,00 грн, від 21.06.2018 № @2PL128770 на суму 238 000,00 грн (що свідчить про відсутність будь-яких укладених правочинів між сторонами, в т. ч. і у спрощений спосіб).
13. Управління Західного офісу Держаудитслужби у Хмельницькій області провело планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Славутське лісове господарство" за період з 01.01.2016 по завершений місяць 2018. За результатами ревізії комісією складено акт від 08.01.2019 № 07-08/2.
14. Під час ревізії встановлено, що по бухгалтерському обліку ДП "Славутське лісове господарство" в журналі-ордері № 9-1 станом на 01.10.2018 на рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками" обліковується дебіторська заборгованість в сумі 10 151 984,74 грн, яка є довготривалою по 9-ти контрагентах. Вказана заборгованість виникла в період з 01.01.2017 по 30.09.2018 внаслідок перерахування контрагентам, без укладення договорів, коштів та відображення по бухгалтерському обліку одержання товарів, робіт та послуг, в тому числі - ФОП Ковальчук Л. В . на суму 149 529,00 грн.
15. 17.01.2019 позивач надіслав відповідачу претензію від 16.01.2019 № 26 з вимогою повернути безпідставно перераховані кошти в розмірі 149 529,00 грн в термін 7 робочих днів з моменту отримання даної претензії.
16. Відповідач не надав відповіді на претензію від 16.01.2019 № 26.
17. Відповідач стверджує, що грошові кошти в сумі 149 529,00 грн є платою за поставлений товар ФОП Ковальчук Л. В. на користь ДП "Славутське лісове господарство" в сумі 98 500,00 грн та 51 029,00 грн, що підтверджується копіями накладних від 28.12.2017 № 17 та від 29.12.2017 №21.
18. Апеляційний суд, погоджуючись із судом першої інстанції про відмову в частині позовних вимог про визнання недійсними платіжних доручень, дійшов висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушених прав шляхом подання позову про визнання недійсними платіжних доручень від 28.02.2018 № 2822 та від 19.01.2018 № 1826, оскільки останні не спрямовані на встановлення, зміну чи припинення правовідносин, не є правовою підставою для перерахування відповідачу сум коштів в розмірі 99 115,00 грн та 99 500,00 грн, у зв`язку з чим дані платіжні доручення не можуть бути предметом оскарження в судовому порядку.
19. У матеріалах справи відсутні рахунки від 20.02.2018 № 42, від 05.01.2018 № 2 та від 21.12.2017 б/н, які зазначені у платіжних дорученнях як підстава платежу.
20. Накладні від 28.12.2017 № 17 та від 29.12.2017 № 321, які надані суду, як доказ поставки відповідачем позивачу товару та існування договірних відносин між сторонами, не є належним доказом у даній справі.
21. Суди попередніх інстанцій, надавши оцінку доказам, які наявні в матеріалах справи, дійшли висновку про відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що між сторонами існували договірні відносини.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
22. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. За приписами частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
24. У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
25. Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
26. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття174 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
27. Відповідно до частин першої, третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.