Постанова суду № від 29.08.2019 про зміну рішення її Першої Дисциплінарної палати від 28 вересня 2018 року № 3023/1дп/15-18 "Про притягнення судді Южноукраїнського...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2019 року

м. Київ

Провадження № 11-312сап19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - Лещенка А. В.,

представника відповідача - Склярук Ю. В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 26 лютого 2019 року № 596/0/15-19 (далі - Рішення ВРП), ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 28 вересня 2018 року № 3023/1дп/15-18,

УСТАНОВИЛА:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП про зміну рішення її Першої Дисциплінарної палати від 28 вересня 2018 року № 3023/1дп/15-18 "Про притягнення судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" (далі - рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП).

На обґрунтування своєї скарги, ОСОБА_1 зазначила, що Рішення ВРП є незаконним та необґрунтованим, внаслідок чого оскаржуване Рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у виді подання про тимчасове, на шість місяців, відсторонення від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов`язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації з питань суддівської етики та застосування норм кримінального процесуального законодавства та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді підлягає скасуванню.

На думку ОСОБА_1, Рішення ВРП було прийняте всупереч вимогам закону, не переслідувало законну мету та непропорційно втрутилось і тимчасово позбавило позивача права на професію судді, суттєво вплинуло на розмір суддівської винагороди та завдало шкоди репутації судді. Оскаржуване Рішення ВРП прямо порушує права позивача на працю, належну заробітну плату та професійний розвиток і завдає шкоди її репутації.

ОСОБА_1 вважає, що винесення оскаржуваного Рішення ВРП про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді відсторонення від посади судді вплинуло на широке коло її стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного характеру. Крім того, причина притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_1 свідчить про те, що під впливом опинилась і її професійна репутація, що є втручанням у право на її приватне життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

Скаржниця також звертає увагу на те, що ВРП не дотрималась процедури, встановленої законом, при відкритті провадження у дисциплінарній справі за скаргою працівників апарату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області та скаргою голови Апеляційного суду Миколаївської області ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_1 вказує на відсутність складу дисциплінарного проступку у своїх діях, на перевищення повноважень ВРП при перевірці "законності та обґрунтованості" судового рішення, а також на те, що ВРП не дотрималась вимог пропорційності у цій справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1 квітня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_40

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 8 квітня 2019 року відкрила провадження у цій справі, встановила строк для подачі відзиву на скаргу іншим учасникам справи, а ухвалою від 7 травня 2019 року справу призначила до розгляду в судовому засіданні.

6 червня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 15/0/30-19, виданим на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 "Про дострокове вибуття судді ОСОБА_40 зі складу Великої Палати Верховного Суду", відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 6 червня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенку О. Б.

ВРП у відзиві на скаргу просила залишити оскаржуване Рішення ВРП без змін та наводить доводи щодо відсутності визначених статтею 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон

№ 1798-VІІІ) підстав для його скасування.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник Лещенко А. В., представник ВРП Склярук Ю. В. підтримали відповідно викладені у скарзі та відзиві на неї доводи.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають правове значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Велика Палата Верховного Суду встановила таке.

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати ВРП від 22 грудня 2017 року № 4243/1дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 за скаргою голови цього суду ОСОБА_9

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП від 9 жовтня 2017 року № 3185/2дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу щодо судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 за скаргою працівників апарату цього суду.

Ухвалою ВРП від 11 січня 2018 року № 40/0/15-18 зазначені дисциплінарні справи об`єднані в одну дисциплінарну справу, яку передано на розгляд Першої Дисциплінарної палати ВРП.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП від 20 серпня 2018 року № 2649/2дп/15-18 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 за зверненням голови цього суду ОСОБА_3 (нині - суддя у відставці) та зверненням голови Апеляційного суду Миколаївської області ОСОБА_2 (нині - суддя у відставці).

Ухвалою ВРП від 21 серпня 2018 року № 2694/0/15-18 в одну дисциплінарну справу об`єднано дисциплінарну справу стосовно судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1, відкриту за зверненнями голови цього суду ОСОБА_3 та голови Апеляційного суду Миколаївської області ОСОБА_2, з об`єднаною дисциплінарною справою, відкритою за скаргами працівників апарату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 та інших і голови цього суду ОСОБА_9, яка передана на розгляд Першої Дисциплінарної палати ВРП.

У скарзі голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_9 вказано, що суддя ОСОБА_1 порушила правила щодо самовідводу і допустила поведінку, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема у питаннях моралі та дотримання інших норм суддівської етики і стандартів поведінки, що забезпечують суспільну довіру до суду, а саме:

- на порушення вимог статті 81 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у спосіб, не передбачений законом, вирішила питання самовідводу одноособово шляхом постановлення ухвали у десяти кримінальних провадженнях у 2017 році;

- самоусунулась від розгляду кримінальних проваджень шляхом повернення прокурору упродовж семи місяців 2017 року шести обвинувальних актів, згідно з якими апеляційним судом на час подання дисциплінарної скарги три ухвали було скасовано, а у трьох провадженнях апеляційний розгляд тривав;

- упродовж семи місяців 2017 року заявила самовідводи з різних підстав у 21 справі цивільного судочинства;

- заявила самовідводи у двох справах адміністративного судочинства; заявила і задовольнила два самовідводи у двох справах про адміністративні правопорушення;

- штучно створює конфлікти з іншими суддями, керівником апарату суду, адміністрацією та працівниками апарату суду, що негативно впливає на імідж суду та судової влади в цілому;

- цілеспрямовано створює розкол у колективі суду, психологічно змушує окремих працівників суду, які сумлінно виконують свої обов`язки секретарів суду, секретарів судового засідання, а також інших працівників апарату суду звільнятися з роботи за власним бажанням, проявляє явну неповагу з використанням нецензурної лексики;

- самоусувається від будь-яких загальноколективних заходів, нехтує нормами чинного законодавства;

- не бере участі у нарадах колективу суду з обговорення робочих питань, а в разі присутності створює штучний конфлікт, змінює формат відношень, створює напругу в колективі, звинувачує всіх у некомпетентності, а адміністрацію та керівника апарату суду - у зловживанні правами, у тиску на суддю з боку голови суду, які оформлює і надсилає на відповідні сайти суддівського самоврядування;

- всупереч етичним нормам під час розгляду справ паплюжить працівників суду, керівника апарату та голову суду, розповідаючи сторонам та іншим особам про неіснуючі обставини, які не стосуються обставин справи та сторін, робить заяви щодо колективу суду та інших громадян про неіснуючі кримінальні провадження стосовно голови суду, розповсюджує недостовірну інформацію про матеріальне збагачення, придбання у незаконний спосіб рухомого та нерухомого майна тощо;

- не допускає до роботи того чи іншого секретаря судового засідання, безпідставно звинувачуючи у зраді щодо неї, використовує при цьому ненормативну лексику.

Перша Дисциплінарна палата ВРП відкрила дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_1 за скаргою голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_9 на дії судді ОСОБА_1, що можуть свідчити про вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).

У скарзі працівників апарату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області зазначено, що протягом тривалого часу своєю поведінкою суддя ОСОБА_1 порушує нормальну діяльність суду та дискредитує судову владу в цілому.

Скаржники у своїй скарзі зазначили, що секретарі судового засідання, які безпосередньо працюють із суддею ОСОБА_1, а також деякі працівники апарату суду щодня стикаються з її зухвалою поведінкою, привселюдним приниженням честі та гідності, піддаються безпідставним підозрам, погрозам наклепам та звинуваченням, а також нецензурним висловлюванням. Суддя ОСОБА_1 не дає можливості секретарям судового засідання повноцінно здійснювати свої функціональні обов`язки, перешкоджає їхньому доступу до судових справ, листів, повідомлень, які надходять від учасників процесу, зачиняє документи у своєму сейфі, що призводить до несвоєчасного внесення відміток до комп`ютерної програми "Д-3" та повідомлення сторін у справі про судове засідання. Така поведінка судді ОСОБА_1 . впливає на фізичний та психологічний стан всіх працівників суду.

Також у скарзі зазначено, що суддя ОСОБА_1 підвищує голос не тільки на працівників суду, а й грубо поводиться з учасниками процесу.

На підтвердження наведених у скарзі тверджень голова Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_9 надав СD-диски із записами низки судових засідань, у яких головувала суддя ОСОБА_1

Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 28 вересня 2018 року № 3023/1дп/15-18 суддю Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення з посади судді.

Підставою притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стали встановлені Першою Дисциплінарною палатою ВРП обставини, які свідчать про вчинення нею дисциплінарних проступків, передбачених:

- пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;

- підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме порушення правил щодо відводу (самовідводу);

- підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме допущення істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Перша Дисциплінарна палата ВРП під час дисциплінарного провадження щодо порушення суддею ОСОБА_1 правил суддівської етики встановила таке.

Зі звукозапису судового засідання 10 квітня 2017 року у кримінальній справі № 486/245/17 за кримінальним провадженням на підставі обвинувального акта стосовно ОСОБА_10, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 119 Кримінального кодексу України (далі - КК), суддя ОСОБА_1 допустила висловлювання, які демонструють явну неповагу до учасників судового процесу - прокурорів ОСОБА_4 та ОСОБА_21, зокрема:

"...Прокурори повинні звикнути, що вони є такими ж самими учасниками процесу як потерпілий, обвинувачений, захисник. Вони ж надають свої дані, до цього треба вже привикнути.

Оце я тільки не можу знайти зараз тут групу прокурорів. ОСОБА_47 нема, складнувато...";

"...Чи читали Ви обвинувальний акт? Нічого не викликало сумніву? Бездіяльність слідчого щодо потерпілих напряму торкається Вас";

"...Може бути й 10 прокурорів, хай приходять…

...я не даю Вам слова... в процесі, будете Ви суддею - будете керувати...

...поки не навчитесь вести себе в процесі, розмови не буде... поки я головуюча, по голові у мене ходити не будете...

...нехай веде процес прокурор, перерва...я не даю Вам слова";

"...яким чином Ви могли підписати обвинувальний акт і направити його до суду за наявності таких клопотань в матеріалах провадження (клопотання представника потерпілого), чи бачили Ви ці клопотання захисника потерпілого? Якщо бачили, то відповідайте, що при підписанні обвинувального акта бачили ці клопотання і вважали, що це все відповідає нормам КПК.

Можливо, Ви не бачили і не читали це кримінальне провадження";

"...Знаєте, що приписи закону - це дуже добре, але є здоровий глузд...";

"...Скажіть відверто, Ви в руках тримали ці матеріали?... Щодо цього у суду великі сумніви виникають…

...такі суттєві порушення КПК, які зазначені в клопотаннях, можуть мати дуже серйозні наслідки як для сторін, так і для самої держави України";

"...Ви можете як угодно викручуватись зараз...";

"...Прокурора ОСОБА_4 я прошу мене не перебивати, я головуюча у справі, я більше з Вами працювати не буду, Ви можете сидіти, я Вам ні слова не даю, прошу Вас не підніматися. Можете зараз залишити...";

"...Я не даю Вам слова взагалі. Ви мене чуєте чи ні? Якщо Ви будете головуючою у справі...

Зухвалість, Ваш тиск, Ваше нахабство, яке Ви демонструєте в залі в присутності людей... я під таким тиском і таким свавіллям прокурора ОСОБА_4 працювати не буду.

Якщо Ви поважаєте суд, я прошу Вас просто сісти і сидіти. Працювати під моїм головуванням Ви не будете... Я більше з Вами в цьому кримінальному провадженні як з прокурором працювати не буду...

Перестаньте зі мною сперечатись, сядьте і сидіть.

З огляду на таку зухвалу поведінку прокурора, яка не підкорюється розпорядженням головуючого судді, суд на місці ухвалив: усунути зазначеного прокурора від участі в даному кримінальному провадженні…

З цього приводу після розгляду даного кримінального провадження Генеральному прокурору буде спрямований лист. Все. Прокурор ОСОБА_21 приймає участь";

"...Давайте Ви сідайте і проводьте засідання. Давайте Ви не будете зухвало ходити на голові по суду.

Давайте Ви будете десь там керувати бізнесом Вашим, керувати ігровими автоматами, керувати не знаю ким там, силовими структурами, тільки не мною в процесі.

Я Вас ще не звинуватила, я Вас ще звинувачу, підождіть.

Не виключайте.

В такому режимі суд працювати не може.

Під тиском зухвалої поведінки ОСОБА_4, яка очолює просто бандитські групіровки в місті. Все...".

Перша Дисциплінарна палата ВРП кваліфікувала висловлювання судді ОСОБА_1 як такі, що демонструють явну неповагу та зневажливе ставлення до прокурорів, сумніви в їхній професійності, обізнаності з матеріалами справи, а також вважає, що обурення судді обставинами, які не стосуються вказаної справи, могло сприйматися стороннім спостерігачем як упереджене ставлення.

Суддя ОСОБА_1, виказуючи відверту зневагу до прокурорів, порушила обов`язки судді щодо етичної поведінки, встановлені Кодексом суддівської етики, затвердженим XI з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року (далі - Кодекс суддівської етики), та не виконала повноваження суду, передбачені

статтями 314-317, 321 КПК, якими визначено порядок його проведення та межі дій суду під час проведення підготовчого судового засідання, а також повноваження головуючого у судовому засіданні.

З технічного запису судового засідання 15 травня 2017 року у цивільній справі № 486/1056/16-ц за позовом ОСОБА_13 до виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування встановлено, що суддя ОСОБА_1 під час оголошення позовної заяви коментує її зміст і оцінює якість її складання, спілкування з позивачем у процесі відбувається у побутовому стилі, суддя допускає прояв неповаги до позивача, скаржиться їй на стан свого здоров`я, неодноразово закликає позивача скористатись послугами адвоката для забезпечення можливості ухвалення законного судового рішення, зокрема вживає такі висловлювання:

"Така цікава справа, як на мене…";

"...Тут така запутана тавтологія ... якийсь віртуоз права писав ... при чому тут ведення нотаріальних дій?... Таке враження, що бачили, то і писали ... які норми попадались на очі, те і викладали... Це не мотивація позову ... набор якихось я не пойму чого...";

"...Ви розписуєте не пойму шо...";

"...Що це за довідка, яка не має ні печатки, нічого... це що, перевіряють мене, чи що в цій справі... Я дуже рада, що ви говорили з юристом з Києва... Я тоже устала, але я на роботі... я без оригіналу не завірю і не прийму рішення, хоч Ви тут в обморок падайте...";

"...Адвоката візьміть, як Ви не понімаєте...";

" ... Нехай Ваші родичі наймуть Вам кваліфікованого адвоката... обставини в нас такі... тиснуть на мене...";

"...Хватить мені істерити... я теж сердечниця, у мене теж тиск піднімається... Я тоже не можу, коли мене примушують завідомо, щоб я ухвалила неправосудне рішення... Хоть падайте в обморок... не тисніть на мене...";

"...Йдіть до адвоката і уточнюйте позовну заяву...";

"... Нехай Ваш адвокат випише так позовну заяву, як вимагає закон... зобов`язую Вас уточнити позовну заяву...".

Допускаючи зневажливі висловлювання на адресу позивача, суддя ОСОБА_1 демонструє зверхність та вказує на необізнаність позивача із чинним законодавством, що суперечить вимогам до поведінки судді під час судового розгляду.

З технічного запису судового засідання 15 травня 2017 року у справі № 486/223/17 про притягнення ОСОБА_16 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) установлено, що суддя ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні звинувачує працівників та голову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, які, на її думку, створюють їй перешкоди у здійсненні правосуддя, та обговорює стосунки між нею та іншим суддею цього ж суду, які не стосуються суті справи, що розглядається. Фактично суддя ОСОБА_1 не здійснює розгляд справи, а висловлюється щодо звинувачення голови суду та інших працівників суду, допускає, зокрема, такі висловлювання:

"...З огляду на те, що на сьогодні судова система, а іменно Южноукраїнський міський суд в особі адміністрації суду, помічника, секретаря, голови суду спрямовують роботу на блокування судді ОСОБА_1...

...це фіксую на технічні засоби. Прошу зафіксувати секретаря судового засідання - зафіксуйте, будь ласка, той психологічний і моральний тиск, який здійснюється головою суду, який погрожує, що в найближчий час мене зачинять. Не знаю куди, але кудись мене зачинять. Я так думаю, до кримінальної відповідальності він збирається мене притягати. Я прошу це зафіксувати, тому що в такому психологічному стані суддя працювати не може.

З огляду на те, що в мене... людей він тероризував... помічника, секретарів викликав постійно, допитував, вимагав пояснювати, чому справи не розглядаються, ще якісь питання він ставив некоректні, хоча сам він, порушуючи закон, видав відносно мене інформацію, яка стала приводом і підставою... з цього приводу прийшли, незаконно затримали мене... на сьогодні справи розглядаються по всім судам Миколаївської області і я заявляю на технічні засоби, фіксую питання, яке пов`язане з таким шаленим тиском.

Люди ідуть на лікарняний, просто психологічно не витримують такого стану, яке відбувається сьогодні...

...Суд закриває справу щодо ОСОБА_16, оскільки збіг строк притягнення до відповідальності...".

Використовуючи судове засідання не з метою здійснення судочинства, а задля фіксування та оголошення свого суб`єктивного ставлення до працівників суду та інших суддів, суддя ОСОБА_1 не дотрималась вимог статей 279, 280 КУпАП, які визначають процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення і встановлюють обов`язки судді під час розгляду такої справи, та порушила правила Кодексу суддівської етики, оскільки допустила висловлювання, які можуть викликати сумніви у рівності професійних суддів, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини.

З технічного запису судового засідання 4 травня 2017 року в адміністративній справі № 486/1138/16-а за позовом ОСОБА_17 до Южноукраїнського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області встановлено, що суддя ОСОБА_1 під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні винесла на загал питання, які не стосуються справи, що розглядається, проявила неповагу до іншого судді - голови суду, публічно критикуючи його, вживаючи при цьому такі висловлювання:

"...Відбулась нарада з приводу святкування 30-річчя суду, тому ми затримались

... ...Мене попередили про те, що я вже звільнена... що мене скоро звільнять... не відключайте, будь ласка... це робить голова суду на загал всьому колективу... наказав по всім справам писати йому довідки, чому справи не розглядаються...

...Я констатую це на технічні засоби, щоб залишалось психологічний настрій в суді... як можна працювати під таким тиском, таким свавіллям з боку голови суду. Яке він має право відповідно до Закону "Про судоустрій і статус суддів" втручатись в мою діяльність як судді? Це він що, продавать їх збирається, чи що? Передбачити наперед, яке рішення буде?";

"...З огляду на той тиск шалений, який на мене чиниться адміністрацією суду і всіма силовими структурами, прокурорами області та іншими... розглядається зараз маса справ по всім інстанціям... тому, безумовно, я змушена захищатись як суддя і як людина, в першу чергу, від того свавілля, яке відбувається в державі. Тому буде збій по справам...".

Суддя ОСОБА_1 на порушення етичних норм поведінки судді поза предметом розгляду адміністративної справи не дотрималась вимог статей 2, 5, 111, частини другої статті 123, частини першої статті 135 Кодексу адміністративного судочинства України (дані - КАС), якими визначено завдання адміністративного судочинства, зокрема захист прав та інтересів фізичних осіб, а також процедура та порядок розгляду адміністративної справи, у тому числі повноваження головуючого у судовому засіданні.

З технічного запису судового засідання 4 травня 2017 року у справі № 486/237/17 за заявою ОСОБА_19 про відвід слідчого судді у розгляді скарги на бездіяльність начальника Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_45 встановлено, що суддя ОСОБА_1 під час розгляду справи допустила такі висловлювання:

"...Сьогодні у нас продовжується розгляд скарги... відводу слідчому судді ОСОБА_9... сама поведінка суду дивує, як поводить себе в цій ситуації суддя, якому заявлено відвід, дивує поведінка скаржника, і в мене таке враження як у судді склалось, що це йде чисто якесь замовлення...

Не знаю, на що воно спрямоване, на тиск судді через органи прокуратури і через адміністрацію суду?";

"...З огляду на той тиск шалений, що відбувається... тиск, який здійснюється на мене як на суддю з боку адміністрації суду, з боку тої інформації, яка є неправдивою... з огляду на той тиск, що здійснюється на мене головою суду... він сьогодні на нараді сказав всім, що мене звільнить, що я вже не працюю...".

Порушенням суддею ОСОБА_1 вимог Кодексу суддівської етики стосовно поведінки судді є також недотримання нею порядку вирішення питання щодо відводу слідчого судді, визначеного статтею 81 КПК.

Суддя ОСОБА_1, порушуючи вимоги щодо поведінки судді, визначені статтями 1, 3, 8, 9, 10 Кодексу суддівської етики, під час розгляду кримінальної справи № 486/245/17 допустила явно зневажливе ставлення до сторони обвинувачення - прокурорів ОСОБА_4 та ОСОБА_21; під час розгляду цивільної справи № 486/1056/16-ц коментувала зміст позовної заяви та оцінювала докази, якими ця заява обґрунтована, щоб змусити позивача залучити адвоката, який підготує уточнену позовну заяву; під час розгляду справи № 486/223/17 висловила у судовому засіданні думку щодо інших суддів та працівників суду з використанням звукозаписувального обладнання та демонстрацією свого ставлення сторонам у справі; під час розгляду адміністративної справи № 486/1138/16-а допустила висловлювання з наміром продемонструвати своє негативне ставлення та надати оцінку діям інших суддів у суді через тиск, який начебто на неї здійснюється; під час розгляду справи № 486/237/17, користуючись правами головуючого в судовому засіданні, висловлювала своє негативне ставлення до іншого слідчого судді.

Суддя ОСОБА_1 під час здійснення правосуддя у вказаних вище справах діяла з порушенням вимог щодо етичної поведінки судді, визначених Кодексом суддівської етики, а також із порушенням норм процесуального законодавства щодо ведення судових засідань. Вказані дії судді ОСОБА_1 були спрямовані на демонстрування негативного ставлення до учасників судового процесу та інших суддів, а не на здійснення правосуддя, що суперечить таким завданням судочинства, як: здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону № 1402-VIII); здійснення правосуддя виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства (частина перша статті 5 Закону № 1402-VIII).

Дисциплінарний орган ВРП дійшов висновку, що суддя ОСОБА_1, користуючись правами головуючого у справі, вказані дії, спрямовані на досягнення відповідного результату, учинила свідомо, а тому всі порушення допустила навмисно.

Перша Дисциплінарна палата ВРП також дійшла висновку, що суддею ОСОБА_1 під час розгляду справ № 486/245/17, 486/1056/16-ц, 486/223/17, 486/1138/16-а, 486/237/17 допущено умисне грубе порушення суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду та є порушенням процесуального законодавства, що становить склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

Крім того, Перша Дисциплінарна палата ВРП під час дисциплінарного провадження щодо порушення суддею ОСОБА_1 правил відводу та самовідводу встановила таке.

29 березня 2016 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_21 за частиною другою статті 15, частиною першою статті 115 КК, який було передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_35 (справа № 486/374/16-к).

30 березня 2016 року обвинувальний акт передано головуючому судді ОСОБА_1 для розгляду.

У подальшому суддя ОСОБА_1 двічі (4 та 5 квітня 2016 року) подавала до апарату суду заяву про самовідвід у зазначеній справі на підставі статті 35 КПК для здійснення повторного авторозподілу з метою визначення судді, який розгляне заяву про самовідвід та який не входить до складу колегії суддів.

Ці заяви листами голови суду ОСОБА_3 були повернуті головуючому у справі № 486/374/16-к судді ОСОБА_1 для розгляду у складі колегії суддів у порядку, передбаченому статтею 81 КПК.

6 квітня 2016 року суддя ОСОБА_1 втретє подала до апарату суду заяву про самовідвід.

8 квітня 2016 року на підставі розпорядження голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_3 проведено збори суддів, на яких прийнято рішення про визнання дій судді ОСОБА_1 такими, що свідчать про відмову від розгляду справи та унеможливлюють її участь у цьому кримінальному провадженні, а також про зобов`язання судді ОСОБА_1 передати кримінальне провадження № 486/374/16-к до апарату суду для повторного автоматизованого розподілу.

Дії щодо самовідводу суддя ОСОБА_1 вчинила умисно, оскільки такі спроби були зроблені неодноразово, а отже, вона усвідомлювала та мала на меті самоусунення від розгляду справи у спосіб, що суперечить вимогам частини першої статті 81 КПК.

Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме порушення правил щодо відводу (самовідводу).

28 березня 2016 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшов скерований Апеляційним судом Миколаївської області відповідно до ухвали цього суду від 23 березня 2016 року про визначення підсудності обвинувальний акт стосовно ОСОБА_22 та ОСОБА_23 за частиною другою статті 115, частиною четвертою статті 187 КК, який розподілено за допомогою автоматизованої системи документообігу суду та передано для розгляду колегії суддів у складі ОСОБА_1 (головуючий суддя), ОСОБА_3, ОСОБА_35

31 березня 2016 року головуючий у справі - суддя ОСОБА_1 одноособово постановила ухвалу про повернення кримінального провадження стосовно ОСОБА_22 та ОСОБА_23 до Апеляційного суду Миколаївської області для направлення його для розгляду до іншого суду.

12 квітня 2016 року Апеляційний суд Миколаївської області це кримінальне провадження повернув головуючому судді ОСОБА_1 для продовження розгляду у складі раніше визначеної колегії суддів.

Того самого дня суддя ОСОБА_1 постановила одноособову ухвалу, якою повторно повернула кримінальне провадження стосовно ОСОБА_22 та ОСОБА_23 до Апеляційного суду Миколаївської області для направлення його для розгляду до іншого суду разом із заявою про самовідвід, яку вважала задоволеною, проте такої заяви до кримінального провадження не додано.

14 квітня 2016 року Апеляційний суд Миколаївської області втретє повернув кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_22 та ОСОБА_23 до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для продовження розгляду у раніше визначеному складі суду, оскільки провадження надіслано до апеляційного суду на порушення вимог частини другої статті 31, пункту 4 частини третьої статті 314 та статті 533 КПК.

Першою Дисциплінарною палатою ВРП встановлено, що раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_22 та ОСОБА_23 закінчувався 27 квітня 2016 року.

У зв`язку із цим згідно із розпорядженням голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_3 18 квітня 2016 року проведені збори суддів цього суду, на яких прийнято рішення про визнання дій судді ОСОБА_1 такими, що свідчать про її відмову від розгляду справи і унеможливлюють її участь у цьому кримінальному провадженні, та зобов`язано провести повторний автоматизований розподіл кримінального провадження стосовно ОСОБА_22 та ОСОБА_23

Суддею ОСОБА_1 під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_22 та ОСОБА_23 порушено вимоги статей 31, 81, 314, 315 КПК, які передбачають випадки розгляду кримінального провадження колегією суду, регламентують порядки вирішених питання про відвід та самовідвід судді, встановлюють строки призначення підготовчого судового засідання, визначають перелік питань, пов`язаних із підготовкою до судового розгляду. Зазначене вказує на вчинення дій, які виходять за межі повноважень, наданих судді під час розгляду справи в кримінальному провадженні у складі колегії суддів.

Перша Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме допущення істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Вказані дії суддя ОСОБА_1 вчинила умисно, оскільки Апеляційний суд Миколаївської області, повертаючи кримінальне провадження для розгляду колегією суддів, в якій вона головувала, звертав увагу на невідповідність дій головуючого у справі нормам КПК. Однак суддя свідомо неодноразово повертала вказану справу та фактично відмовлялася її розглядати, діючи в інший спосіб, ніж визначений КПК, внаслідок чого справу було передано до розгляду іншій колегії суддів.

Вказані дії суддя ОСОБА_1 вчинила умисно, оскільки усвідомлювала, що порушує положення зазначених статей КПК, однак бажала самоусунутися від розгляду вказаної справи, чого і досягла.

Обґрунтовуючи наведені в рішенні від 28 вересня 2018 року № 3023/1дп/15-18 доводи, Перша Дисциплінарна палата ВРП зазначила таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 визначено, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

У пункті 16 розділу II доповіді Європейської комісії "За демократію через право" (Венеціанська комісія) від 4 квітня 2011 року № 512/2009, схваленій Комісією на86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року "Верховенство права", вказано, що верховенство права (Rule of Law) є невід`ємною частиною будь-якого демократичного суспільства. У рамках цього поняття вимагається, щоб усі, хто наділений повноваженнями ухвалювати рішення, ставилися до кожного з виявом поваги, на основі рівності та розумності й відповідно до закону, і щоб кожен мав можливість оскаржити незаконність рішень у незалежному та безсторонньому суді, де кожен має бути забезпечений справедливими процедурами.

Пунктом 41 розділу IV зазначеної доповіді визначено, що обов`язковими елементами верховенства права є, зокрема: законність, заборона свавілля та доступ до правосудця, де законність - це принцип, який означає дотримання законів (пункт 42). Заборона свавілля полягає в тому, що дискреційні повноваження органами державної влади мають здійснюватися згідно з принципом верховенства права, з яким є несумісне ухвалення несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень (пункт 52). Доступ до правосуддя полягає, зокрема, в тому, що роль судівництва є істотно важливою в державі, заснованій на верховенстві права. Судівництво є гарантом справедливості як основоположної цінності у державі, керованій правом. Справою першочергової ваги є те, щоб судівництво мало повноваження визначати, які закони є застосовними та ваговитими щодо конкретної справи, вирішувати питання факту і застосовувати закон до фактичних обставин згідно з відповідною - тобто достатньо прозорою і передбачуваною - методологією тлумачення (пункт 54).

................

Перейти до повного тексту