Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 276/623/17
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/776/451/18
Провадження № 51 - 9669 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Гаврилюка С.М.,
захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката Панченка А.С.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060140000154 від 11 квітня 2017 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Солодирі Хорошівського району Житомирської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 115 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката
Васильчук В.П. на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від
22 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від
04 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 22 березня
2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 22 березня 2018 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та взято його під варту в залі суду.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_1 у строк покарання зараховано попереднє ув`язнення з 11 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 12 липня 2017 року - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 11 600 гривень 16 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 11 квітня 2017 року о 01 годині 30 хвилин за місцем свого проживання в приміщенні будинку
АДРЕСА_1 , спільно зі своїм племінником ОСОБА_3 розпивали спиртні напої. Під час вживання алкоголю між ними виникла сварка, у ході якої ОСОБА_3 кулаком руки завдав ОСОБА_1 кілька ударів в обличчя, чим заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження, у зв`язку з цим у ОСОБА_1 виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_3 . З метою протиправного заподіяння смерті іншій людині ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, взяв з-під ліжка сокиру та із значною силою завдав нею ОСОБА_3 не менше трьох ударів по голові, заподіявши відкриту черепно-мозкову травму, від якої настала смерть останнього.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 04 вересня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу адвоката Васильчука В.П. в інтересах потерпілої ОСОБА_2 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі адвокат Васильчук В.П., діючи в інтересах потерпілої
ОСОБА_2 , посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати вироку суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо
ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Указує на те, що життя людини є найвищою цінністю, позбавлення людини цієї цінності шляхом вчинення умисного злочину має каратися суворим покаранням у виді позбавлення волі на строк 15 років. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій при призначені покарання не врахували, всіх даних про особу ОСОБА_1, який зловживає алкогольними напоями і вчинив кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, не працює, не має міцних соціальних зв`язків, не відшкодував заподіяну шкоду, дані про особу ОСОБА_3, який був особовою молодого віку та єдиними сином у родині, а також конкретних обставин кримінального правопорушення.
У запереченнях на касаційну скаргу адвоката Васильчука В.П. прокурор у кримінальному провадженні Лозовик А.В. зазначає про безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу адвоката Васильчука В.П. не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Панченко А.С. у судовому засіданні вважав касаційну скаргу безпідставною і просив залишити її без задоволення.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу частково обґрунтованою щодо м`якості призначеного покарання, просив ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 115 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При призначені покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Як убачається із вироку, суд першої інстанції при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, дані про особу ОСОБА_1, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується негативно, зловживає алкогольними напоями. Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнав повне визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину (повідомлення про вчинення злочину) та неправомірну поведінку потерпілого ОСОБА_3, яка спровокувала ОСОБА_1 на вчинення злочину. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Суд також врахував те, що життя та здоров`я є найвищою соціальною цінністю, та конкретні обставини кримінального правопорушення, у тому числі й ті, на які представник потерпілої посилається в касаційній скарзі, думку потерпілої та позицію прокурора щодо міри покарання.
Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції останнього від суспільства і обґрунтовано призначив йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 115 ч. 1 КК України, мотивувавши таке рішення.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката Васильчука В.П. в інтересах потерпілої ОСОБА_2 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив викладені у ній доводи, у тому числі про м`якість призначеного ОСОБА_1 покарання, визнав їх безпідставними, мотивувавши належним чином своє рішення та зазначивши підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
За таких обставин, доводи касаційної скарги про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості є необґрунтованими.
Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Васильчука В.П. та скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 не знаходить.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 433 ч. 2 КПК України суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.