Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 219/590/17
провадження № 61-31871св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Артемсіль"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та Державного підприємства "Артемсіль" на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2017 року у складі судді Конопленко О.С. та рішення Апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2017 року у складі суддів: Новосьолової Г.Г., Новасядлої В.М., Краснощокової В.М.
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державне підприємство "Артемсіль" (далі-ДП "Артемсіль"), в якому просила суд: стягнути з відповідача на її користь 16 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом при виконанні трудових обов`язків внаслідок виробничої травми.
Позов мотивовано тим, що вона працювала з 12 липня 1977 року по 10 грудня 2014 року у відповідача на різних посадах. Під час праці у відповідача з позивачем стався нещасний випадок. Внаслідок виробничої травми позивачу було встановлено висновком МСЕК первинно 12 вересня 2000 року безстроково 10% втрати професійної працездатності. У зв`язку з трудовим каліцтвом, яке позивач зазнала під час роботи на підприємстві у відповідача, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку, вона втратила 10% своєї первісної професійної працездатності. Через це в неї погіршилося здоров`я, що призвело до порушення її особистих немайнових прав, була порушена нормальна життєдіяльність, оскільки їй періодично приходиться проходити лікування, на що вона змушена витрачати немалі кошти, вона також постійно відчуває моральні страждання, в неї частково втрачені особисте та суспільне життя, частково порушені її відносини з оточуючими людьми, близькими, друзями та знайомими, а також були порушені її плани на подальше життя, внаслідок чого в неї виникло почуття тривоги перед майбутнім. Прийшовши працювати до роботодавця здоровим працівником, через незабезпечення умов праці позивач втратила 10% своєї працездатності та вимушена з цим жити. Враховуючи той факт, що втрата здоров`я для позивача є незворотною втратою, що спричиняє і буде спричиняти їй довготривалі страждання, позивач вважає, що факт спричинення їй моральної шкоди наявний внаслідок чого вона вимушена звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів. Також зазначає, що здоров`я людини є найвищою соціальною цінністю, та те що вона втратила його на виробництві, тобто понесла значні моральні страждання, які носять тривалий характер.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ДП "Артемсіль" на користь позивачки 5000 грн моральної шкоди. В решті позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з доведеності факту завдання моральних страждань та доведеним самим фактом отримання позивачем втрати працездатності. Стягуючи на користь позивачки з відповідача 5000 грн моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з ступень вини самого позивача в заподіянні шкоди, вимоги розумності, виваженості і справедливості, а також ту обставину, що за висновками МСЕК позивачу первинно було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 5%, а в подальшому було збільшено до 10%.
Рішення Апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції було змінено та стягнуто з ДП "Артемсіль" на користь позивачки 3000 грн моральної шкоди.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що на час проведення первинного МСЕК 12 вересня 1996 року, діяла частина 2 п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків зазначено, відповідно до якої розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат. Відповідно до Указу Президента України №762 від 25 серпня 1996 року "Про грошову реформу в Україні" розмір мінімальної заробітної плати складав 15 гривень. Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважав, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача моральна шкода у розмірі 3 000 грн (15 грн - мінімальна заробітна плата х 200 мінімальних заробітних плат).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі, поданій червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ДП "Артемсіль" просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Артемсіль" у справі та витребувано з Артемівського міськрайонного суду Донецької області вищезазначену цивільну справу № 219/590/17.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
2. Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що апеляційний суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права, а саме зазначає, що судом неправильно визначений розмір відшкодування моральної шкоди оскільки розмір мінімальної заробітної плати при визначені суми відшкодування немайнової шкоди повинен братися судом в тому розмірі, який встановлено на час винесення судового рішення, а не на час розгляду справи. Тому місцевий суд обґрунтовано визначив розмір моральної шкоди, а апеляційний суд безпідставно визначив розмір моральної шкоди виходячи із мінімальної заробітної плати в 15 грн згідно її розміру який був встановлений в 1996 році коли було складено висновок МСЕК про стійку втрату професійної працездатності.
Касаційна скарга ДП "Артемсіль" обґрунтована тим, що суд першої інстанції та апеляційний суд ухвалили рішення з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норми процесуального права, а саме, що розмір та факт спричинення моральної шкоди нещасним випадком на виробництві підлягає доведенню, позивачка не вказує в чому конкретно полягає моральна шкода, а судово-психологічна експертиза не проведена, сам факт отримання виробничої травми не може бути підставою для стягнення моральної шкоди. Оскільки позивачка звернулася з вимогою про відшкодування моральної шкоди завданої їй ушкодженням здоров`я на виробництві то на її вимоги поширюються загальний трьох місячний строк позовної давності передбачений частиною першої статті 233 КЗпП України. Скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій прийняті лише на підставах своїх внутрішніх переконань, без дослідження фактів.
Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу
В червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, надійшли заперечення ДП "Артемсіль" на касаційну скаргу ОСОБА_1 в яких відповідач проситьскасувати рішення місцевого та апеляційного судів та направити справу на новий розгляд.
ДП "Артемсіль" що в наданих позивачкою довідок МСЕК зазначено лише відсоток втрати професійної працездатності, тому незаконно вважати дану довідку висновком комісії про спричинення моральної шкоди.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працюючи тривалий час з 12 липня 1977 року по 10 грудня 2014 року на підприємстві ДП "Артемсіль" під час виконання трудових обов`язків отримала трудове каліцтво.
Як встановлено судом, 18 січня 1981 року з позивачкою під час виконання трудових обов`язків стався нещасний випадок, що підтверджується копією акту про нещасний випадок на виробництві від 19 січня 1981 року, що стався на руднику ім. Володарського "Артемсіль", відповідно до якого комісія прийшла до висновків, що причини нещасного випадку організаційні, що виразилися в: слабкій виробничій дисципліні на дільниці; порушення постраждалою інструкції з ТБ для машиніста розфасувального автомату № 100 пункт 3 розділу "Забороняється".
Згідно висновку МСЕК від 12 вересня 1996 року ОСОБА_1 первинно встановлено 5% втрати професійної працездатності у зв`язку з трудовим каліцтвом.
12 вересня 2000 року відповідно до висновку МСЕК ОСОБА_1 встановлено 10% втрати професійної працездатності у зв`язку з трудовим каліцтвом безстроково. Згідно акту огляду МСЕК № 73 від 12 вересня 2000 року підтверджується факт встановлення позивачці 10% втрати професійної працездатності безстроково у зв`язку із виробничою травмою, отриманою позивачем 18 січня 1981 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.