Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 289/1474/16-ц
провадження № 61-28097св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 23 червня 2017 року в складі судді Сіренко Н. С. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 06 листопада 2017 року в складі колегії суддів: Коломієць О. С.,
Шевчук А. М., Талько О. Б.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі -
ПАТ КБ "ПриватБанк") про захист прав споживачів та стягнення суми банківського вкладу.
Позовна заява мотивована тим, що 24 вересня 2012 року між ним та банком було укладено договір банківського вкладу "Стандарт" № SAMDN8000729090110, відповідно до умов якого ОСОБА_1 вніс 46 450,00 доларів США строком на 366 днів до 24 вересня 2013 року, з процентною ставкою 9,0 % річних. За закінченням мінімального строку вкладу - 6 місяців указаний вище договір було розірвано та 26 березня 2013 року укладено між сторонами договір
№ SAMDN8000734093100 "Стандарт", відповідно до умов якого ОСОБА_1 вніс 46 451,20 доларів США строком на 6 місяців, з процентною ставкою 8,5 % річних. До 17 серпня 2016 року сторони указаний договір не розривали, тому у відповідності до пункту 7.8 договору він автоматично продовжувався. 17 серпня 2016 року заявник звертався до відділення банку з проханням повернути суму вкладу, проте банк не повернув кошти.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив стягнути з банку суму депозиту в розмірі 46 451,27 доларів США.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 23 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 06 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що банком спростовано належними та допустими доказами наявність невиконаних депозитних зобов`язань перед позивачем за депозитним договором від 26 березня 2013 року
№SAMDN8000734093100.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У листопаді 2017 рокупредставник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та задовольнити позов.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що надані банком докази на підтвердження того, що у нього відсутні зобов`язання перед позивачем не є належними та допустими доказами у розумінні статей 58-60 ЦПК України 2004 року. Заявник вважав, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року дану справу призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що 24 вересня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір № SAMDN8000729090110 (вклад "Стандарт на 366 днів"), відповідно до умов якого позивач розмістив у банку депозитний вклад у розмірі 46 450,00 доларів США, строком на 366 днів, зокрема до 24 вересня
2013 року, під 9,0 % річних. Указаний договір було укладено у м. Сімферополі.
26 березня 2013 року вказаний договір було розірвано та між сторонами укладено новий договір № SAMDN8000734093100 "Стандарт", відповідно до умов якого позивач розмістив у банку депозитний вклад у розмірі 46 451,27 доларів США, строком на 6 місяців, під 8,5 % річних. Для зарахування вкладу банком позивачу було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 7.8 указаного договору, якщо по закінченню 6 місяців клієнт не заявляє банку про бажання забрати свої кошти, вклад автоматично продовжується ще на 6 місяців з нарахуванням відсотків без укладення додаткових угод.
Пунктом 10 договору закріплено право сторін достроково розірвати договір, повідомивши про цей факт один одного за два банківських дні до дати розірвання договору.
17 серпня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення вкладу за депозитним договором від 26 березня 2013 року
№ SAMDN8000734093100.