Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 403/14899/12
провадження № 61-30455св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Бабушкінський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, Комунальне підприємство "Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро" на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Посунся Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Актафінанс" (далі - ТОВ "Актафінанс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Бабушкінський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, Комунальне підприємство "Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації", про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку.
Позовна заява мотивована тим, що 28 жовтня 2008 року між ТОВ "Актафінанс" та ОСОБА_1 укладений договір іпотечного кредиту № ПБ-76 (далі - кредитний договір), згідно з яким останній отримав у борг 225 000,00 грн, на строк до 28 жовтня 2015 року.
З метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 28 жовтня 2008 року між ТОВ "Актафінанс" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладений іпотечний договір № ПБ-76/1 (далі - іпотечний договір), за умовами якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на праві власності, по 1/2 частки кожному.
ОСОБА_1 належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв`язку із чим станом на 19 листопада 2012 року утворилась заборгованість у розмірі у розмірі 447 836,99 грн, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням - 215 835,73 грн, процентів за період з 03 грудня 2010 року до 01 липня 2011 року- 98 530,10 грн, процентів за прострочення тіла кредиту у період з 28 липня 2009 року до 29 червня 2011 року - 35 498,96 грн, пені за період з 28 липня 2009 року до 29 червня 2011 року - 97 972,20 грн.
Ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 303 400,00 грн.
З урахуванням наведеного та з метою задоволення вимог кредитора у розмірі 303 400,00 грн позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання за ТОВ "Актафінанс" права власності на предмет іпотеки; зняти відповідачів з реєстраційного обліку та виселити їх з цього нерухомого майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2013 року у складі судді Бібіка М. М. позов ТОВ "Актафінанс" задоволено частково.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ТОВ "Актафінанс" права власності на квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, ОСОБА_2 за договором іпотечного кредиту від 28 жовтня 2008 року № ПБ-76 у розмірі 447 836,99 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 215 835,73 грн; простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом - 98 530,10 грн; простроченої заборгованості за процентами, нарахованими на прострочене тіло кредиту, - 35 498,96 грн; пені за прострочення сплати кредиту та відсотків - 97 972,20 грн.
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 .
Зобов`язано Бабушкінський районний відділ у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 .
У іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Якщо умовами іпотечного договору передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечне майно, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право вимагати застосування судом саме цього способу звернення стягнення. При розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати те, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду у випадку, якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк. З урахування наведеного суд задовольнив позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення відповідачів та зняття їх з реєстраційного обліку у спірному житловому приміщенні. Відмовляючи у позові в частині вимог банку про скасування реєстрації відповідачів у спірному нерухомому майні суд дійшов висновку, що ці позовні вимоги дублюють вимогу про зняття відповідачів з реєстраційного обліку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові ТОВ "Актафінанс", правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "Капітал Дніпро", до ОСОБА_1, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зняття з реєстраційного обліку, скасування реєстрації відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що спірне нерухоме майно було набуте відповідачами у власність не за рахунок кредитних коштів, а тому їх виселення без надання іншого житла є неможливим. При цьому за положенням частини другої статті 109 ЖК УРСР постійне житло вказується в рішенні суду. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року (провадження № 6-1851цс15). Оскільки суд відмовив у позові банку в частині виселення відповідачів, то підстави для задоволення позовних вимог про скасування реєстрації та зняття відповідачів з реєстраційного обліку також відсутні. У квартирі, переданій в іпотеку, також зареєстровані двоє малолітніх дітей, проте орган опіки та піклування не був залучений до участі у справі. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості залучати до участі у справі нових учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення в повному обсязі, зокрема в частині звернення стягнення на житло, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Крім цього, задовольняючи позов у частині звернення на стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості у розмірі 447 836,99 грн, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення кредитної заборгованості у розмірі 303 400,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У червні 2017 року ТОВ "Фінансова компанія "Капітал-Дніпро", яке є правонаступником ТОВ "Актафінанс", подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 30 березня 2016 року (провадження № 6?1851цс15), є суперечливим, з огляду на наявність діаметрально протилежного правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11 грудня 2013 року (провадження № 6-124цс13). Відмовляючи у виселенні з житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, апеляційний суд не звернув увагу на те, що відповідачі мають інше житлове приміщення для проживання, а тому підстави для відмови у позові в частині вимог про виселення відсутні.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У вересні 2017 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив, у якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відкрито провадження у справі та витребувано її матеріали з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року касаційне провадження передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу передано судді -доповідачу Черняк Ю. В.