Постанова
Іменем України
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 461/7028/16-ц
провадження № 61-27593св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 7 лютого 2017 року у складі судді Городецької Л.М. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 8 червня 2017 року у складі суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я., Савуляк Р.В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі-ФОП ОСОБА_2 ), в якому просила суд: визнати звільнення з посади продавця - незаконним; поновити на посаді продавця у ФОП ОСОБА_2 з 16 червня 2016 року; стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 14 318 (чотирнадцять тисяч триста вісімнадцять) гривень 50 коп.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 працювала продавцем із 29 грудня 2009 року на підставі трудового договору.
15 червня 2016 року вона прийшла на роботу, однак відповідач її до роботи не допустив та повідомив її про звільнення без зазначення причин і підстав такого звільнення.
На вимогу надати копію наказу про звільнення і трудову книжку відповідач відповів відмовою, належного розрахунку не провів.
17 жовтня отримала листа з Львівського міського центру зайнятості з інформацією про звільнення із 16 червня 2016 року, на підставі пункту четвертого статті 40 КЗпП України.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 7 лютого 2017 року, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 8 червня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано звільнення ОСОБА_1 з посади продавця - незаконним. Поновлено ОСОБА_1 на посаді продавця у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з 16 червня 2016 року.
Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 14 318 (чотирнадцять тисяч триста вісімнадцять) гривень 50 коп.
Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 гривень.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якими погодився апеляційний суд, виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_1, а саме, що застосування дисциплінарного стягнення - звільнення ОСОБА_3 відбулося без відібрання письмових пояснень у позивача, з порушенням вимог законодавства про строки дисциплінарного стягнення та без належного доведення відповідного наказу до відома ОСОБА_3 ..
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ФОП ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду та постановити нове рішення яким відмовити в задоволені позову повністю.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Галицького районного суду м. Львова вищезазначену цивільну справу № 461/7028/16-ц.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції та апеляційний суд ухвалили судові рішення з порушенням норм матеріального права та процесуального права, та висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Скаржник зазначає, що судами не взяті до уваги її доводи про те, що факт вчинення ОСОБА_1 прогулу підтверджено матеріалами справи. Скасування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з причини не відібрання пояснень є безпідставним, оскільки не існувало реальної можливості відібрати пояснення в працівника, який був відсутній. Звертає увагу суду на те, що перешкоди у доступі до робочого місця позивачці з боку роботодавця не чинилися та доказів на підтвердження вчинення відповідачем таких дій позивачкою не надано. ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці з 16 червня 2016 року по 3 жовтня 2016 року, а тому, наказ про звільнення обґрунтовано видано 3 жовтня 2016 року. Скаржник вважає, що судами, за таких обставин, безпідставно застосовано норми законодавства про працю, щодо закінчення перебігу місячного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності передбаченого ст.148 КЗпП України.
Крім того зазначає, що у зв`язку з відсутністю позивачки без поважної причини на робочому місці протягом тривалого періоду часу відповідачем багаторазово направлялися на її адресу проживання повідомлення з проханням з`явитися у Львівський міський центр зайнятості для розірвання трудового договору та попереджено про наслідки у випадку її неявки. Листи поверталися за закінченням терміну зберігання. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки наданим зі сторони відповідача доказам, та необґрунтовано вважали доведеними обставини, щодо яких позивачка не надала жодних доказів, щодо поважності причин прогулу та перешкоджання їй в доступі до робочого місця, а також проігнорували практику Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа №202/6186/15-ц) та Верховного Суду України (справа №6-2801цс15) у даній категорії справ.
Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу
У запереченнях на касаційну скаргу, поданих у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишити в силі а касаційну скаргу відхилити.
Зазначає, що ФОП ОСОБА_2 необґрунтовано підозрював ОСОБА_1 в крадіжці, а тому 15 червня 2016 року поставив ультиматум - або ти сама звільняєшся, або я тебе звільняю.
ОСОБА_1 зверталася за захистом своїх прав до Головного управління держпраці у Львівській області, до Прокуратури Львівської області і органів поліції саме з мотивів незаконного звільнення оскільки при чергових спробах потрапити на робоче місце роботодавець повідомив, про звільнення, а на робочому місці працювали нові продавці.
Роботодавцем не виконано вимоги законодавства про працю, щодо відібрання письмових пояснень від порушника трудової дисципліни, щодо ознайомлення з наказом під розписку, щодо неповернення трудової книжки, щодо дотримання строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працювала на підставі трудового договору - № 1350090651, укладеного 29 грудня 2009 року з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на посаді продавця, про що зроблено відповідний запис до трудової книжки.
Як встановлено судами, 15 червня 2016 року ОСОБА_1 прийшла на роботу, проте відповідач її не допустив до робочого місця та повідомив її про звільнення з роботи, при цьому не вказуючи причин, підстав для такого звільнення. При чергових спробах позивача вийти на своє робоче місце, ОСОБА_2 її не допускав, трудову книжку та копію наказу про звільнення, відмовлявся видавати.
Наказом №1/3 від 03 жовтня 2016 року, ОСОБА_1 було звільнено з роботи, у зв`язку з прогулами без поважних причин відповідно до пункту четвертого статті 40 КЗпП України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.