П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 757/46960/16-ц
провадження № 61-25991св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 липня 2017 року у складі судді Васильєва Н.П.та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 жовтня 2017 року у складі суддів: Панченка М.М., Волошиної В.М., Музичко С.Г.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") про зобов`язання останнього припинити постачання електроенергії до Пансіонату "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1.
Позов мотивовано тим, що він є новим власником вказаного пансіонату, будь-яких договорів щодо постачання електроенергії з відповідачем він не укладав, у пансіонаті проживають треті особи, які споживають електроенергію в наслідок чого за ним, як власником утворюється заборгованість. Зважаючи на вказані обставини посилається на те, що електроенергія постачається безпідставно, а тому такі дії необхідно припинити.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 липня 2017 року, яке залишене без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якими погодився апеляційний суд виходили з безпідставності позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 07 листопада 2017року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Печерського районного суду м. Києва справу № 757/46960/16-ц.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції та апеляційний суд ухвалили судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповно з`ясували фактичні обставинам справи, а саме, вказує, що він є новий власник Пансіонату "ІНФОРМАЦІЯ_1". Зазначає, що між ним та відповідачем відсутні будь які договірні відносини, оскільки 08 грудня 2015 року договір про постачання електричної енергії від 16 листопада 2012 року розірвано у судовому порядку за ініціативою попереднього власника. А тому відповідно до Закону України "Про електроенергію", який визначає можливість постачання електроенергії виключно за наявності договору, укладеного між постачальником та споживачем. А так, як такий договір відсутній то вважає, що відповідач має припинити постачання електроенергії до Пансіонату "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того, зазначає що відповідно до пунктів 7.5., 7.6. Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов`язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії. Проте, це залишилось поза увагою судів, та відповідно 7.5., 7.6. Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії не було відключено електроенергію до Пансіонату.
Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу
Заперечень на касаційну скаргу від позивачки до суду не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 06 листопада 2012 року між ПАТ "Київенерго" та ТОВ "Гелліос ЛТД" було укладено договір про користування електричною енергією № 11406, відповідно до умов якого постачальник взяв на себе зобов`язання постачати електричну енергію споживачу за адресою: АДРЕСА_1 , а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної електричної енергії.
08 грудня 2015 року указаний договір про постачання електричної енергії від 16 листопада 2012 року розірвано у судовому порядку за ініціативою ТОВ "Гелліос ЛТД".
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 25 квітня 2016 року ОСОБА_1 придбав комплекс будівель загальною площею 6800,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1
Нового договору про користування електричною енергією між ОСОБА_1 та ПАТ "Київенерго" укладено не було.
Судами встановлено, що на території Пансіонату "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проживають треті особи, а саме: внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованих територій України та територій проведення АТО. Указані особи споживають електроенергію, яка постачається відповідачем, без укладення договору про користування електричною енергією.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.