Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 646/12020/13-ц
провадження № 61-1775св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова
від 07 серпня 2018 року в складі судді Єжова В. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Кіся П. В., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поновлення порушеного права та вселення у житлове приміщення.
Заява мотивована тим, що рішенням Червонозаводського районного суду
м. Харкова від 25 березня 2014 року, залишеним без змін рішенням Апеляційного суду Харківської області від 30 квітня 2014 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про вселення, позов задоволено. Вирішено вселити ОСОБА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_1, яка складається із житлових приміщень літ. 1-1, площею 8,6 кв. м, літ. 1-2, площею 12,4 кв. м, літ. 1-3, площею 8,9 кв. м.
У провадженні Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Червонозаводський ВДВС Харківського МУЮ) перебувало виконавче провадження № 43599580, відкрите на підставі виконавчого листа від 27 травня 2014 року № 646/12020/13-ц щодо примусового виконання указаного рішення суду, проте таке рішення суду не виконано. Заявник вважав, що ОСОБА_4 з метою перешкоджання виконання вказаного виконавчого провадження укладала різні договори, якими відчужувала право власності на вказану квартиру, зокрема 01 листопада
2016 року укладала з ОСОБА_5 договір довічного утримання, який 14 травня 2018 року було розірвано; 17 травня 2018 року з ОСОБА_2 - договір купівлі-продажу вказаної квартири, відповідно до умов якого продала останній таку квартиру. Також, посилався на те, що ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 травня 2017 року було замінено сторону виконавчого провадження з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .
Посилаючись на те, що право власності на квартиру, до якої він вселений за рішенням суду, перейшло до іншої особи та з урахуванням викладеного,
ОСОБА_1 просив замінити сторону виконавчого провадження № 4359980, зокрема боржника з ОСОБА_5 на ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року, заяву задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження № 43599580 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 646/12020/13-ц щодо вселення
ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 з ОСОБА_5 на ОСОБА_2 .
Задовольняючи заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що боржник ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 втратила у зв`язку з розірванням договору довічного утримання. Рішення суду щодо вселення ОСОБА_1 з 2014 року не виконано. Новим власником житлового приміщення, у яке має бути здійснено вселення
ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 17 травня 2018 року є ОСОБА_2, у зв`язку із чим остання і є новим боржником у виконавчому провадженні у зв`язку із вибуттям попереднього.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність у ОСОБА_2 після придбання у ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1 будь-якого правонаступництва щодо проживання у такій квартирі колишніх членів родини ОСОБА_4, наявності будь-яких відповідних обтяжень указаного нерухомого майна, можливості переходу обов`язку щодо надання сторонній особі права користування особистим майном ОСОБА_2 Визнаючи ОСОБА_2 стороною виконавчого провадження порушується та обмежується її право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, як це встановлено статтею 41 Конституції України та статті 319 ЦК України. Також заявник вважав, що такі рішення судів попередніх інстанцій фактично змінюють по суті рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 березня 2014 року, яким визнано право проживання ОСОБА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.