Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 362/2983/16-ц
провадження № 61-35920св18
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
треті особи: Устимівська сільська рада Васильківського району Київської області, Управління Держгеокадастру у Васильківському районі Київської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Устимівська сільська рада Васильківського району Київської області, Управління Держгеокадастру у Васильківському районі Київської області, про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Устимівська сільська рада Васильківського району Київської області, Управління Держгеокадастру у Васильківському районі Київської області, про визнання права власності в порядку спадкування,
за касаційною скаргою ОСОБА_3 як представника ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2016 року у складі судді Корнієнка С. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Гуля В. В., Іванової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних та зустрічних позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати за нею в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, загальною площею 47,2 кв. м, житловою площею 14,5 кв. м, та на 1/2 частину земельної ділянки за тією ж адресою, площею 0,2286 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 3221488101:01:037:0017.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що спірне майно було придбане у період її шлюбу з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та є рідним братом відповідача.
У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати право власності на спірне майно в порядку спадкування.
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначала про те, що після розірвання шлюбу між її братом ОСОБА_4 та ОСОБА_1, 23 травня 2007 року внаслідок поділу спільного майна подружжя ОСОБА_4 сплатив грошові кошти ОСОБА_1 як компенсацію за відступлення нею права власності на нерухоме майно, що перебувало у спільній сумісній власності подружжя, що посвідчено представниками органу місцевого самоврядування, а тому, ОСОБА_1 не має права на отримання частини спірного будинку як частини у спільній сумісній власності подружжя. ОСОБА_2 є єдиною спадкоємицею за законом, а тому має право на успадкування спірної нерухомості в повному обсязі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Васильківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 02 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 у порядку поділу спільного майна колишнього подружжя право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, загальною площею 47,2 кв. м, житловою площею 14,5 кв. м, та 1/2 частину земельної ділянки за цією ж адресою, площею 0,2286 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 3221488101:01:037:0017. Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив частково. Визнав за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування після смерті брата ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, загальною площею 47,2 кв. м, житловою площею 14,5 кв. м, та 1/2 частину земельної ділянки за тією ж адресою, площею 0,2286 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 3221488101:01:037:0017. В решті зустрічних позовних вимог відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 має право на визнання за нею права власності на 1/2 частину спірного будинку, як на належну їй частини у спільній сумісній власності колишнього подружжя, та з урахуванням вимог законодавства, через перехід до неї прав власності на будівлю на 1/2 частину земельної ділянки на який він розташований без зміни її цільового призначення, а вимоги зустрічного позову підлягають до часткового задоволення, оскільки ОСОБА_2, як спадкоємець другої черги, має право на успадкування за законом лише по 1/2 частині спірних будинку та земельної ділянки.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 13 грудня 2016 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2016 року залишив без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги про те, що 23 травня 2007 року між померлим братом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за частину будинку та земельної ділянки був проведений розрахунок, який був посвідчений посадовими особами Устимівської сільської ради, не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі його дії та дії посадових осіб про нібито їх посвідчування суперечать вимогам цивільного законодавства, а саме положенням статей 202, 203, 205, 209 та Глави 54 ЦК України, в частині дотримання письмової та нотаріально посвідченої форми правочину щодо відчуження нерухомості. Колегія суддів також вважає, що при таких обставинах, всі передбачені законом умови для договору відчуження нерухомого майна не виконано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 03 січня 2017 року, ОСОБА_3 як представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2016 року, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити, визнати за нею в порядку спадкування після смерті брата ОСОБА_4 право власності на спірний будинок та земельну ділянку. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що оспорювані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Після розірвання шлюбу на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2006 року № 2-807 у колишнього подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виник спір з приводу поділу майна. Дійти згоди щодо вирішення даного питання вирішили наступним чином: ОСОБА_4 сплачує ОСОБА_1 грошові кошти за частину будинку АДРЕСА_1, який є спільною сумісною власністю, а ОСОБА_1 в свою чергу отримує зазначені кошти, як за частину спільного сумісного майна та відмовляється від жодних майнових претензій на будинок.
Для вирішення вказаного питання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулись до Устимівської сільської ради, яка встановивши факт вільного волевиявлення колишнього подружжя у поділі спільного сумісного майна, зафіксувала передачу та отримання коштів за частину будинку у реєстрі вчинення нотаріальних дій.
Фактично 23 травня 2007 року була укладена угода між колишнім подружжям про поділ спільного майна подружжя, яка зафіксована у реєстрі вчинення нотаріальних дій Устимівської сільської ради.
В свою чергу зі сторони ОСОБА_1 до суду не було надано жодного доказу, на підтвердження обставин на які вона посилалася та які стали основою оскаржуваних рішень.
Факт повернення ОСОБА_1 ОСОБА_4 грошових коштів за частину будинку ніде не зафіксовано та ніхто це не може підтвердити як свідок.
Той факт, що ОСОБА_1 проживала в будинку з ОСОБА_4 після розірвання шлюбу, не встановлений та не підтверджується належним та допустимим доказом з цього приводу, крім наявності прописки, та спростовується довідкою від 02 березня 2016 року № 240 та письмовими показами сусідів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 22 вересня 2015 року, що є в матеріалах справи.
Рішення судів ґрунтується на неправдивих поясненнях ОСОБА_1, які ні чим не підтверджуються та не мають жодної доказової бази.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Васильківського міськрайонного суду Київської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
27 липня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 липня 1997 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, який розірвано 27 квітня 2006 року рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області.
23 березня 2004 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Кізім С. О., за реєстровим № 567, ОСОБА_4 придбав житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, загальною площею 47,2 кв. м, житловою площею 14,5 кв. м.
Згідно із записами від 23 травня 2007 року № 208 та № 209 Устимівською сільською радою засвідчено факт передачі ОСОБА_4 грошових коштів за частину будинку ОСОБА_1 та їх прийняття останньою.
Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, колишні службові особи Устимівської сільської ради (голова та секретар сільської ради), кожний окремо, підтвердили факт посвідчення розрахунку між сторонами за частину нерухомості - будинку, вважаючи це здійсненням нотаріальних дій.