Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 323/1827/17
провадження № 61-9920св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Преображенське",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Гуляйпільська державна нотаріальна контора Запорізької області, реєстраційна служба виконавчого комітету Залізничної селищної ради Гуляйпільського району Запорізької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Запорізької області, у складі колегії суддів: Полякова О. З., Бєлки В. Ю., Крилової О. В., від 25 вересня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Преображенське" (далі - ТОВ "Преображенське"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Гуляйпільська державна нотаріальна контора Запорізької області, реєстраційна служба виконавчого комітету Залізничної селищної ради Гуляйпільського району Запорізької області, про визнання довіреності та договору оренди землі недійсними, застосування наслідків недійсності правочину.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що довіреність від 01 грудня 2010 року, якою вона надала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повноваження вчиняти від її імені певні юридичні дії, у тому числі укладати правочини та отримувати платежі за ними, була видана нею під впливом тяжких життєвих обставин та внаслідок помилки щодо справжнього юридичного значення цього документу та його змісту.
На підставі вказаної довіреності відповідач ОСОБА_2 уклав від її імені з ТОВ "Преображенське" договір оренди землі від 11 березня 2014 року, за яким передав цьому підприємству в оренду на 49 років належну їй на праві власності земельну ділянку.
Вважає вказаний договір недійсним, оскільки він укладений на підставі недійсної довіреності.
Із урахуванням зазначеного, позивач просила визнати недійсною довіреність, видану 01 грудня 2010 року від її імені на ім`я ОСОБА_2, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 11 березня 2014 року, що укладений ОСОБА_2 від імені позивача на підставі довіреності, та ТОВ "Преображенське" стосовно оренди земельної ділянки, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, що належить позивачу на праві приватної власності, та застосувати наслідки недійсності правочину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області, у складі судді Мінаєва М. М., від 19 квітня 2018 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір оренди землі від 11 березня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 та ТОВ "Преображенське", на підставі якого державним реєстратором виконавчого комітету Залізничної селищної ради Гуляйпільського району Запорізької області за ТОВ "Преображенське" було зареєстровано право оренди на земельну ділянку, яка знаходиться на території Новоселівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області. Зобов`язано ТОВ "Преображенське" повернути ОСОБА_1 в натурі земельну ділянку, розташовану на території Новоселівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 одночасно є директором, єдиним власником та кінцевим бенефіціаром ТОВ "Преображенське", а тому будь-який правочин, стороною в якому виступає це підприємство, опосередковано створює інтерес для ОСОБА_2 особисто, оскільки впливає на майновий стан підприємства, створеного за рахунок його власності. З огляду на це, укладаючи від імені позивача спірний договір оренди від 11 березня 2014 року, ОСОБА_2 фактично вчинив правочин від імені позивача опосередковано у власних інтересах, тобто прямо порушив заборону, встановлену частиною третьою статті 238 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Преображенське" задоволено. Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 квітня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для визнання спірного договору оренди земельної ділянки недійсним. Судом першої інстанції не було надано належної уваги видатковому касовому ордеру № б/н від 01 грудня 2016 року, на якому стоїть власноручний підпис ОСОБА_1 та який свідчить про те, що остання отримала орендну плату у розмірі 29 350, 00 грн, що свідчить про безпідставність доводів ОСОБА_1 з приводу того, що вона не була обізнана про перебування належної їй земельної ділянки в оренді ТОВ "Преображенське".
Факт отримання грошових сум позивач не оспорює, лише посилається на те, що отримувала гроші раніше, а не в 2016 році. Таким чином, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Преображенське" спірний договір оренди землі був спрямований на реальне настання правових наслідків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Апеляційного суду Запорізької області від 25 вересня 2018 року і залишити в силі рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 квітня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що районний суд дійшов правильно висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до положень частини третьої статті 328 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, визначених законом. Апеляційним судом неправильно застосовано положення статті 241 ЦК України та не застосовано положення статті 238 ЦК України, на яку зокрема позивач посилалася в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ "Преображенське", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Гуляйпільська державна нотаріальна контора Запорізької області, реєстраційна служба виконавчого комітету Залізничної селищної ради Гуляйпільського району Запорізької області, про визнання довіреності та договору оренди землі недійсними, застосування наслідків недійсності правочину призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивачу ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 171206 від 29 червня 2006 року належить на праві власності земельна ділянка на території Новоселівської районної ради Оріхівського району Запорізької області площею 6,4263 га з кадастровим номером 2323985500:02:003: 0024, з цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".
На підставі договору оренди землі від 26 липня 2006 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Преображенське", зареєстрованого в Оріхівському районному відділі ЗРФ "Центр Державного земельного кадастру" 10 грудня 2007 року за № 040727500055, вказана земельна ділянка була на п`ять років передана в оренду вказаному підприємству.
Після закінчення строку дії цього договору спірна земельна ділянка продовжила перебувати у фактичному володінні та користуванні у ТОВ "Преображенське". Позивач не вчиняла жодних дій щодо повернення своєї земельної ділянки, відповідних вимог до орендаря не пред`являла.
01 грудня 2010 року від імені позивача була видана довіреність директору ТОВ "Преображенське" ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (кожен представник мав право діяти самостійно), якою вони були уповноважені здавати в оренду належну позивачу на праві власності земельну ділянку площею 6,4263 га, визначати на власний розсуд умови, ціну та строк договору оренди, отримувати належну їй орендну плату у грошовій, натуральній чи відробітковій формах у будь-яких розмірах чи сумах, передбачених договором оренди земельних ділянок. Ця довіреність була видана строком на 30 років з правом передоручення, наділяла ОСОБА_2 повноваженнями на представництво позивача в судових установах та інших компетентних органах та установах.
Вказана довіреність була посвідчена 01 грудня 2010 року державним нотаріусом Гуляйпільської державної нотаріальної контори Горовою Я. О. та зареєстрована в реєстрі за № 4445.
Факт отримання позивачем від ТОВ "Преображенське" грошової суми у розмірі 27 500, 00 грн у 2010 році документально сторонами не підтверджений, але позивачем не заперечується, а тому не підлягає доказуванню.